Фахівці звертають увагу на високу волатильність крипти і її залежність від спекулятивних очікувань.
Віртуальні активи не можуть виступати в якості платіжного засобу. Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказав голова НБУ Андрій Пишний.
"Жодного трансферу монетарних повноважень та підважування спроможностей Національного банку з огляду на легалізацію віртуальних активів не повинно відбуватися", − вважає голова регулятора.
За його словами, при формуванні законодавчого поля, яке необхідно для реалізації віртуальних активів, Україна повинна рухатися у фарватері, який визначила європейська директива MICA та відповідні регламенти ЄС.
"Водночас ця директива набула чинності лише в січні 2025 року і вона дає доволі широке поле для дискреції і національного регулювання", − вважає Пишний.
Один з головних викликів - запобігання сценаріям, за яких віртуальні активи можуть стати інструментами для обходу обмежень Національного банку, запроваджених в період воєнного стану. Останні покликані збалансувати грошово-кредитний ринок та забезпечити достатній рівень золотовалютних резервів.
Також, за словами Пишного, легалізація віртуальних активів не повинна підважувати ефективність Нацбанку здійснювати фінансовий моніторинг та підживлювати тіньовий сектор.
"Навпаки, це було б ідеальним, на мою думку, рішенням, якщо легалізація віртуальних активів дозволить детінізувати ринок, що також позитивно вплине на оцінку нашого фінансового сектору зі сторони західних партнерів", – додав голова НБУ.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо створення крипторезерву в Україні. Ініціатива дозволяє Національному банку включати віртуальні активи до резервів країни. В якості прикладу такого кроку автори законопроєкту наводять США, які раніше почали формувати стратегічні крипторезерви, а також намагаються впровадити багато ініціатив на рівні окремих штатів.
Нагадаємо також, що раніше були озвучені можливі варіанти оподаткування криптовалют в Україні.