Після відносно спокійного літа на гривню восени може чекати більше випробувань – імпорт, пальне, проблеми з логістикою та інфляція здатні посилити попит на валюту. УНІАН розбирався, яким буде тиск на ринок та чи битиме долар нові рекорди.
Курс долара в Україні влітку здебільшого не давав українцям приводів для занепокоєння. Звичні коливання відбувалися, але в досить спокійних межах. Проте восени ситуація може докорінно змінитися під тиском низки чинників.
Початок літа долар "зустрів" на позначці 44,27 грн за офіційним курсом Національного банку. Протягом літа вартість американської валюти подекуди доходила до майже 45 грн за долар, а наразі складає 44,55 грн/дол. Тобто усі коливання відбувалися в межах 70 копійок.
При цьому восени валютний ринок України може стати помітно чутливішим до коливань попиту та пропозиції валюти. На гривню одночасно можуть тиснути активізація імпорту, закупівлі енергоносіїв і пального напередодні опалювального сезону, проблеми з експортною логістикою внаслідок російських атак та прискорення інфляції.
УНІАН поспілкувався з банкірами та фінансовими експертами, аби дізнатися, що чекає на гривню восени.
Однією з важливих новин для ринку стало значне пом’якшення Національним банком валютних обмежень для бізнесу та населення у серпні.
Зокрема, місячний ліміт на купівлю населенням безготівкової валюти підвищили з 50 000 одразу до 200 000 грн, а денний ліміт на зняття готівкової валюти в Україні та за кордоном – зі 100 000 до 200 000 грн.
Удвічі, до 200 000 грн на місяць, збільшили і ліміт на оплату товарів, робіт та послуг за кордоном із гривневих рахунків, зокрема оренди житла. Також запровадили ліміт у 200 000 грн на місяць для валютних переказів із рахунку в Україні на рахунок отримувача за кордоном для таких платежів.
Для бізнесу, зокрема, збільшили ліміти на зняття готівки та розрахунки за кордоном із гривневих корпоративних карток.
Водночас розширення можливостей для купівлі валюти поки не спричинило зростання попиту з боку населення. За словами старшого фінансового аналітика інвестгрупи ICU Тараса Котовича, після послаблення Нацбанком валютних обмежень громадяни не почали масово нарощувати купівлю валюти.
"Найсвіжіша статистика валютного ринку демонструє, що населення не поспішає скористатися новими можливостями купівлі валюти після послаблення Нацбанком валютних обмежень. Тож збільшення можливостей населення купувати валюту очікувано не мало впливу на валютний ринок", – розповів аналітик у коментарі УНІАН.
Більше того, у перший тиждень після розширення можливостей купівлі та переказу валюти населення придбало на 12% менше безготівкової валюти, ніж у перший тиждень місяця. Обсяг купівлі становив 130 млн доларів.
На думку Котовича, це пояснюється тим, що попередні обмеження фактично не були серйозною перешкодою для переважної більшості домогосподарств.
"За нашими оцінками, попередні ліміти не були обмежуючими щонайменше для 99% домогосподарств, оскільки встановлювалися на рівні банків. Відтак домогосподарства, яким були потрібні більші обсяги валюти, могли відкривати рахунки в кількох банках", – пояснив аналітик.
Тобто саме послаблення валютних обмежень не стало тим фактором, який міг би восени різко збільшити попит на долар із боку населення. Основний тиск, за оцінками експертів, формуватиметься в інших сегментах.
На початку осені валютний ринок може опинитися під впливом протилежних тенденцій. Українському бізнесу потрібно буде більше валюти для закупівлі товарів за кордоном, тоді як можливості експортерів генерувати валютну виручку залишатимуться обмеженими.
Член правління, директор департаменту казначейських операцій Unex Bank Ганна Золотько у коментарі УНІАН зазначила, що найбільш очевидним ризиком для гривні є стійкий попит на іноземну валюту з боку імпортерів.
Українська економіка значною мірою залежить від імпорту, а отже від потреби бізнесу купувати валюту для розрахунків із закордонними постачальниками. У періоди активізації імпорту цей попит може посилюватися.
"Осінь традиційно є періодом активізації ділової активності, бюджетних видатків та імпортних операцій. Тому очікувати, що валютний ринок просто продовжить літню динаміку без жодних змін, було б надто оптимістично", - каже Золотько.
З нею погоджується директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий.
"Імпортерам потрібно більше валюти для розрахунків за закордонні товари, тоді як експорт генерує менше валютної пропозиції. У вересні цей дисбаланс може стати ще помітнішим через сезонне збільшення закупівель енергоносіїв, обладнання та інших товарів, необхідних для проходження осінньо-зимового періоду", - пояснює банкір у коментарі УНІАН.
При цьому ситуація ускладнюється воєнними ризиками та проблемами з логістикою. За словами Лєсового, морські шляхи мають критичне значення для українського аграрного експорту, а удари по портовій інфраструктурі скорочуватимуть можливості вивезення продукції.
Альтернативні маршрути через сухопутні переходи та Дунай можуть лише частково компенсувати ці втрати. На цьому тлі прогноз експорту зерна у сезоні 2026-2027 уже було скориговано з 43 млн тонн до 38-40 млн тонн, вказує банкір.
"Що меншими будуть фізичні можливості експорту, то менше валютного виторгу потраплятиме на внутрішній ринок. А відтак гасіння дисбалансу знову лягатиме на Нацбанк", – зазначив він.
Окремим фактором нестабільності для валютного ринку стане паливний сектор.
За даними Лєсового, лише за місяць дизельне пальне подорожчало приблизно на 22%, а бензин А-95 – майже на 9%. Дорожче пальне означає не лише більші витрати для споживачів, а й потенційно більший попит імпортерів на іноземну валюту.
"Для курсу валют важливе те, що значна частина нафтопродуктів імпортується. Якщо трейдерам потрібно закуповувати пальне "задорого", паралельно накопичуючи запаси на осінь та зиму, їхній валютний попит закономірно зростатиме", – пояснив експерт.
Водночас воєнні удари по складах, логістичних центрах та паливній інфраструктурі вимагатимуть непередбачених витрат на відновлення, нове обладнання, резервні маршрути та додаткові запаси тощо. Частина цих витрат зрештою перекладається на споживача.
Окремим ризиком для гривні Ганна Золотько називає інфляцію. За її словами, НБУ вже констатував її прискорення у липні та очікує подальшого зростання протягом найближчих місяців. За прогнозом регулятора, інфляція може зрости приблизно до 10% наприкінці року, тож попит на валюту може посилюватися.
"Саме інфляційні ризики стали однією з причин, чому НБУ наприкінці липня посилив монетарну політику, підвищивши облікову ставку. Регулятор очікує, що це допоможе підтримати гривневі інструменти та стримати інфляційний і валютний тиск", - зазначила експертка.
Тарас Лєсовий, своєю чергою, вважає, що навіть за відносно помірної місячної інфляції – 1,3-1,5% у серпні та до 1% у вересні – річний показник може наблизитися до 10,1–10,3%. Це ще не означає автоматичного падіння гривні, однак створює додаткові ризики.
"Високі інфляційні очікування здатні стимулювати населення і бізнес активніше диверсифікувати заощадження на користь валюти", – сказав банкір.
Зростання цін може впливати на валютний ринок одразу через кілька каналів: дорожчий імпорт збільшує потребу бізнесу у валюті, а високі інфляційні очікування можуть підштовхувати громадян та компанії до збереження частини коштів у доларах або євро.
Втім, головним стабілізатором ринку залишаються валютні інтервенції НБУ.
За словами Ганни Золотько, за перші три тижні серпня Нацбанк продав близько $3,3 млрд, утримуючи курс. При цьому міжнародні резерви залишаються значними – станом на 1 серпня вони становили 51,2 млрд доларів.
"Це створює для НБУ значний запас міцності для продажу валюти і є одним із ключових аргументів проти сценарію різкої девальвації гривні", – вважає експертка.
Старший фінансовий аналітик ICU Тарас Котович також вважає нинішній масштаб інтервенцій достатнім для підтримання курсової стабільності.
"НБУ наразі вважає обсяг інтервенцій понад $1 млрд на тиждень цілком прийнятним, що загалом без обмежень покриває дефіцит валюти на ринку. Це дозволяє очікувати, що Нацбанк зберігатиме курс гривні в наступні декілька тижнів в межах 44,5-45 грн/дол.", – сказав він.
Іншим важливим фактором є міжнародна допомога, адже Україна потребує грошей не лише для фінансування державного бюджету, а й для підтримки міжнародних резервів.
"Для українського валютного ринку ключове значення мала й матиме міжнародна допомога, адже вона є одним із базових фундаментальних факторів забезпечення ресурсу для бюджету та підтримки міжнародних резервів. За стабільного надходження міжнародної допомоги ризик різкого розбалансування валютного ринку залишається контрольованим", – зазначила Золотько.
Таким чином, попри дефіцит валюти, експерти не бачать передумов для неконтрольованого обвалу гривні за умови збереження достатнього ресурсу у регулятора.
Загальна оцінка експертів досить одностайна: тиск на гривню восени посилиться, але це не означає валютної кризи.
"Осінь може принести поступове посилення девальваційного тиску. Курсові коливання можуть стати дещо ширшими, а періоди зростання попиту на долар – частішими. Проте за збереження поточного рівня міжнародної підтримки та активної присутності НБУ на ринку підстав очікувати неконтрольованої девальвації наразі немає", – вважає Золотько.
На її думку, певне послаблення гривні до кінця року цілком можливе, але важливо розділяти поступову девальвацію та різке падіння національної валюти.
Тарас Лєсовий також вважає, що осінній курсовий "маятник" може розгойдуватися сильніше, ніж улітку. Але ці коливання радше означатимуть пошук нової точки рівноваги, а не втрату курсової стабільності.
За його прогнозом, у вересні долар перебуватиме переважно в межах 44,7–45,4 грн/дол.
Тарас Котович прогнозує, що найближчими тижнями НБУ утримуватиме гривню в межах 44,5–45 грн/дол.
"Загалом ми зберігаємо свій прогноз курсу на кінець року 45,8 грн/дол.", - зазначив старший фінансовий аналітик ICU.
Таким чином, за прогнозом аналітиків, базовим сценарієм на осінь стане не різкий обвал гривні, а ширші курсові коливання. Що, однак, все одно означає нові курсові антирекорди.
Якщо міжнародне фінансування надходитиме стабільно, а НБУ продовжить активно балансувати ринок, долар залишатиметься восени поблизу позначки 45 грн. Однак до кінця року девальвація може поглибитись – хоч і не у захмарних масштабах, заспокоюють експерти.
Катерина Жирій