Світ затамував подих у період звітності найбільших технологічних корпорацій. Адже якщо їхній курс на ШІ та чіпи виявиться провальним, це може "затягнути" планету у чергову фінансову кризу. А жодна така криза Україну раніше не оминала.
Чутки про те, що "бульбашка" ШІ та чіпів от-от лусне, призупинивши технологічну революцію, наростають. І це нас – українців – ніяк не зачіпало б, але експерти попереджають, що це ознака майбутньої глобальної турбулентності, яка вже восени може охопити світові ринки.
Останнє десятиріччя фондовий ринок, слідом за всією світовою економікою, перебуває у стані перманентної кризи, яка проявляється не завжди провалами, але й відсутністю зростання (передусім у реальному секторі). Саме тому поява чіпів, ШІ, роботів та навіть біотехнологій, які об’єднують під вивіскою "нової технологічної революції", минулого й поточного року викликала справжній ажіотаж на ринках – вони нарешті почали реально рости, відчувши певну опору.
Але то був біржовий "аванс", а зараз, у липні 2026-го, почався період звітів технокорпорацій, який має показати, чи дійсно ШІ та решта інноваційних рішень дають практичний результат. Для інвесторів "практичний результат" вимірюється прибутками. Натомість перші звіти засвідчують наростання збитків - через шалені витрати на впровадження інновацій. Простіше кажучи, станом на зараз, "нова технологічна революція" виявляється нерентабельною.
Так, першим у сегменті Big Tech був звіт Alphabet (Google), який засвідчив зростання виручки до 119 млрд доларів (це майже на чверть – на 24%), але й ще швидше зростання видатків на інфраструктуру ШІ – до $195-205 млрд млрд. Новина про те, що Google не багатіє, а навпаки біднішає через ШІ одразу обвалила котирування його акцій на 7%, а зараз цінні папери торгуються на 15% дешевше, ніж було на піках у травні до звіту.
Схожа історія з Tesla, яка після звіту втратила 17,8% капіталізації акцій. Після звіту до річних мінімумів впали акції Microsoft (але звіт був 29 липня і основна реакція ринків очікується пізніше).
У трохи кращій ситуації опинилися Meta та Amazon. Бо їхні інвестиції у ШІ ефективно перекривалися значною рекламною виручкою та "хмарними" сервісами (які необхідні, зокрема, і для сервісів на базі ШІ).
Найкраще ж себе фінансово почуває поки Apple, який пройшов повз цю "гонитву за інноваціями", а просто продавав смартфони з величезною націнкою за бренд.
Разом з ШІ-сервісами "погіршало" й виробникам чіпів та іншого "заліза", яке цю "технологічну революцію" на практиці й забезпечує. Серед головних невдах цього періоду виявилася й Nvidia, яка розпочала цю "революцію" на фондових ринках. Компанія втратила 12% капіталізації від своїх піків, що у перерахунку на "вічнозелений" становить $180 мільярдів – поки що це рекордні втрати для галузі. Хоча у відсотках найбільше втратив виробник пам’яті для комп’ютерів Sandisk – 48% за місяць.
Найбільші технологічні компанії США зараз називають "Magnificent seven" ("Дивовижна сімка"), і очікування в інвесторів щодо них зараз не надто оптимістичні, якщо вірити західним ЗМІ.
Дмитро Чурін, фінансовий аналітик у EAVEX Capital, каже УНІАН, що така ситуація є "закономірним явищем".
"Акції технологічного сектору в США торгувалися значно вище їх справедливої фундаментальної вартості і тому корекція є дуже закономірним явищем в такій ситуації. Весь ринок акцій в останні два роки є дуже спекулятивним", - вважає він.
У свою чергу, Ярослав Романчук, президент Міжнародного інституту свободи та економічний експерт, зауважує, що інвестори на роздоріжжі.
"Світ розділився на дві частини. Одні кажуть, що все нормально, що у техногігантів трильйонна капіталізація. Але вони не говорять, скільки потрібно років, щоб така вартість акцій окупилася. Якщо про це питаєш, вони кажуть, що стара економіка "закінчилася" і тому старі мірила вже не підходять для оцінки успіху корпорацій. Інші ж кажуть, що цей інвестиційний бум підходить до певної межі", - пояснює нам експерт.
Як на індикатор настроїв він радить звертати увагу на дії найбільших хедж-фондів.
"Хедж-фонди діють як та "фінансова розвідка". Вони знають більше за нас з вами. Бо їм важливо першими розуміти майбутній рівень дохідності. І їх активність [з розпродажем акцій] зараз може бути першим "дзвіночком". І це при тому, що зараз літо – період відпусток. Тому осінь обіцяє бути дуже й дуже "спекотною" на ринку акцій з точки зору не просто значної корекції, але й загрози справжнього обвалу ринків США та, слідом, усього світу", - робить невтішний висновок економічний експерт.
Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі УНІАН зауважує, що великі фонди відчутно скоротили свою активність, підтверджуючи "історично рекордний" розпродаж акцій техногігантів.
"Відбувається переформатування перегрітого ринку. Інвестори шукають альтернативи чіпам та ШІ. В них є сумніви щодо цього ринку, бо замість постійного тренду на зростання там відбуваються коливання. Коливання пов’язані з інформацією, що ці нові технології не такі вже й ефективні, і через зростання конкуренції. І у інвесторів закрадаються сумніви: "А навіщо ми стільки грошей у це злили, якщо у китайців швидко з’явиться дешева альтернатива?" - передає аналітик настрої на ринку.
Він додає, що через завищені ціни на акції техногігантів формується "переоціночна бульбашка".
"Поки це не виглядає як "бульбашка" всього фондового ринку, але у моменті ця нездорова переоцінка та концентрація інтересу лише на 7-12 акціях, які є "стовпами" ринку, стає проблемою", - зауважує фінансист.
Якщо хедж-фонди - це індикатор стану справ на ринку акцій, то ключовим стає питання, куди вони свої гроші перенаправляють.
"Тепер хедж-фонди та професійні інвестори дивляться не так на топові акції, як на забезпечення передових технологій. А саме – постачання електроенергії та компонентів, постачання газу для виробництва тієї ж електроенергії для датацентрів. Навіть на воду для охолодження, якої вони потребують дуже багато. Всім чіпам потрібен кремній – тому зростає попит на акції Caterpillar, наприклад, який виробляє екскаватори та іншу техніку для видобутку", - розповідає Андрій Шевчишин.
Виглядає так, що інвестфонди глибоко копають. Вони бачать, що головний ринок настільки перегрітий, що потрібно шукати альтернативи. Причому мова не лише про Big Tech, зауважує фінансовий аналітик.
"Інвестори шукають також "захисні" акції, передусім зі споживчого ринку зі сталим попитом. Це, наприклад, Procter & Gamble, Pfizer, Coca-cola за тою логікою, що пральні засоби, пігулки та напої матимуть попит за будь-яких умов. Так само гарну дохідність демонструють компанії з комунального обслуговування, з продажу нерухомості", - продовжує він.
Загалом, Андрій Шевчишин каже, що важко зараз оцінювати перспективи американського ринку акцій, бо поки не зрозуміло, куди саме ситуація поверне.
"Але Уорен Баффет вже більше року сидить на грошах. Він вийшов з акцій та знаходиться зараз у облігаціях, у захисних та неризикових активах. Він чекає на падіння перегрітого ринку та розвороту тренду, щоб почати купляти", - вказує на ще один індикатор аналітик.
Економічний експерт Ярослав Романчук теж згадує про Баффета.
"Баффет сидить на 350-400 мільярдах "кешу" й вичікує, коли цей дурдом пройде. І кудись інвестувати у цій ситуації він не рекомендує взагалі. Тобто його порада - "виходити у кеш". Виводити капітали з акцій у державні облігації та золото, робити диверсифікацію з захисними активами, щоб пережити якось цю турбулентність. Бо коли турбулентність настає, то вгадати вектор руху акцій майже неможливо", - зауважує експерт.
Причому він досить скептичний щодо "захисних" акцій, на які зараз звертають увагу інвестори. Глобальна нестабільність може вплинути і на ці активи, які свою функцію "захисту" не завжди зможуть виконувати.
"Можна перекластися у акції компаній, які будуть "вічними" - пов’язані з їжею, енергетикою. А потім, через 2-3 роки, за 10-15% від поточної вартості акцій купити папери інших компаній, які зараз попадають. Але якби був хоч один регіон у світі, де все було б стабільно", - розводить руками експерт.
Ярослав Романчук вказує на глобальну турбулентність, яка зачіпає усіх. Зокрема Азію та Європу, де до глобальних викликів додаються ще й місцеві фінансові проблеми.
"Інвестиції поділяють на короткострокові та довгострокові. І, ось, короткострокові вже починають тікати з американських активів. Але ці гроші не йдуть і у Азію. Бо у Китаї своя логіка процесу. Там великі корпоративні й державні борги, там криза перевиробництва, бо Китай вже не здатен забезпечити такі продажі, під які має свою промислову базу. Ці потужності вже надлишкові. Для китайської економіки це удар, який потребує структурних змін. А зміни це завжди збитки – збитки держави, банків, інвесторів", - каже він.
Щодо інших країн, то ключовими у Азії є Японія, Корея та Тайвань, але всюди проблеми з боргами.
"У Японії ми бачимо ті ж проблеми з боргами та відсутністю динаміки розвитку. Те ж у Кореї й Тайваню. А всі інші азійські ринки "крутяться" довкола згаданих країн та США. Є ще, звісно, Європа, але вона у кризі конкурентоспроможності. У ЄС особливо вже немає куди інвестувати, а тому європейці інвестують, передусім, у американські цінні папери. Важко назвати європейський хедж-фонд або інвестиційну компанію, яка б не мала у портфелі акцій "Дивовижної сімки", - каже експерт про залежність ринку ЄС від США на тлі кризи.
Щодо Європи пан Романчук згадує про оборонку як важливий фактор зростання ринку. Але цей сегмент вже теж на межі вичерпання потенціалу.
"Оборонка зростає останні 5 років як навіжена – 200-300% річних. І не зрозуміло, де тут межа, бо постійно щось з’являється – дрони, ракети тощо. З іншого боку, ви можете сюди накидати грошей, а потім… настане мир. І ви отримаєте збитки. Ніхто ж не знає, скільки триватиме війна, у яких регіонах війни будуть, - описує експерт вагання інвесторів. – Зростання попиту на такі акції - це очікування, що війна не просто триватиме, а буде розширюватися. Так, на цьому вже дуже "піднялися" європейські компанії (той же Rheinmetall), американські теж. Але цього недостатньо, щоб "увібрати" всі ті капітали, які тікатимуть з чіпів та ШІ".
Про те, що частина капіталів з чіпів перейшла й на ВПК, каже й Андрій Шевчишин. Який, втім, теж фіксує втрату динаміки у цій ніші.
"Rheinmetall та інші місцеві гіганти вже на піку і зараз на них вже немає шаленого попиту. Свій "зірковий час" вони вже відіграли", - запевняє фінансовий аналітик.
А щодо азійських ринків фінансовий аналітик ще більш скептичний, хоча й зауважує, що пік кризи вони вже пройшли.
"Японський, корейський та тайванський ринки відновлюються після величезного обвалу. Вони падали нещодавно просто шаленими темпами, особливо на тлі зростання котирувань чіпмейкерів – тоді інвестори виходили з азійських активів. Плюс, у кожній цій країні є свої "таргани"", - звертає він увагу.
В умовах глобальної нестабільності та локальних негараздів постає питання що робити не "баффетам" чи хедж-фондам, а пересічним інвесторам, які не мають під рукою "фінансової розвідки".
Якщо по всьому світу шириться нервовість фондових ринків, то що тепер з усім цим робити пересічному тримачу акцій?
"Всі чекають зрушень. Попереду вибори до Конгресу США, війна з Іраном продовжується. Це зараз головне. Адже через це споживчі ціни зростають, а настрої споживачів погіршуються – і не лише у США. Зростають ціни на пальне у пік агросезону (а збір врожаю не лише в Україні відбувається), що збільшує інфляційний тиск на покупця. Навіть Трамп визнав цю турбулентність та попросив американців "трохи потерпіти", - описує глобальну турбулентність Андрій Шевчишин. – Безпосередньо в інвесторів через це зростають побоювання щодо збільшення облікової ставки ФРС. Мабуть до виборів вони на це не ризикнуть, але у кінці року це дуже ймовірно".
А чим вища ставка – тим менша ділова активність. Яка й так не на піках. Зі слів аналітика, ставки на американські державні облігації вже стрибнули до своїх максимумів – до 4,64% для десятирічних паперів та 4,09% для однорічних.
Це означає, що інвестори виходять з американських акцій та заходять у більш надійні облігації як захисний актив. Власне, цю стратегію він вважає найбільш поміркованою для пересічного малого інвестора зараз, коли очікується вже не корекція, а щось значно потужніше.
Але тримачів в Україні катма – як це вплине на всіх інших? А вплине негативно, бо всі світові ринки це немов велика ванна, де замість води – гроші, які "ллються" тисячами потоків. Якщо раптом найбільший потік у США зупиняється, то в усіх починаються стрибки валют, пришвидшення інфляції та все те, що ми вже бачили у 2008-2009 роках та під час пандемії ковіду.
Більше того, Україна напряму залежна від іноземного фінансування. Так, зараз нас підтримують переважно європейці. Але, як казали вище експерти, європейські інвестори несуть свої гроші передусім у США. Чим більше збитків європейські інвестори та, відповідно, західні економіки понесуть – тим складніше нам буде "наколядувати" нових траншів підтримки на виживання під час війни.
"Коли падає така велика "шафа" як Штати, то вона тягне за собою всіх. Всі "шухлядочки" світового ринку також "випадають". Мої очікування, що зараз відбудеться корекція ринку десь на 9%. За поточних обставин це нормальна ситуація. Навіть корекція у 15-20% це нормально для ринку за умов геополітичної нестабільності. Просто щоб скинути "пару" перегрітості. Якою буде корекція у технологічному сегменті - стане зрозуміло десь за 20 днів, по завершенні періоду звітності корпорацій. Тоді ринок, можливо, якось по-іншому почне рухатись", - робить пан Шевчишин свій висновок.
Ярослав Романчук прогнозує глибше падіння восени, коли всі зазначені у статті негативні фактори почнуть діяти на світові ринки разом. А його порада інвесторам – "виходити у кеш як Баффет".
Всім же посполитим, хто навіть не є інвестором, він нагадує, що ця начебто далека від нас криза може спричинити, крім очевидних фінансових втрат для партнерів, ще й політичні потрясіння у всьому світі, передусім у США. Бо так завжди буває під час потужних криз.
"Є оцінки, що ринок може впасти на 40% відносно теперішнього рівня. А це десятки трильйонів доларів. Це безумовно буде потужне потрясіння, яке матиме вплив і на політичні процеси, і на багато чого іншого. Тобто це зараз лише "грім", а "блискавки" блимають поки десь вдалечині. Проте вже більшість інвесторів та аналітиків вказують на нестійкість всієї цієї інвестиційної "піраміди"", - зауважує президент Міжнародного інституту свободи.
Схожої думки й Дмитро Чурін, фінансовий аналітик у EAVEX Capital.
"З точки зору інвестиційних стратегій треба, в першу чергу, розуміти період, на який вкладатися в ризикові активи, та рівні, на яких фіксувати прибуток або збиток. Основна рекомендація - це тримати лише частину капіталу у акціях. Диверсифікований портфель повинен мати облігації, кошти у різних валютах, нерухомість і акції компаній з різних індустрій", - закликає до розважливості пан Чурін.
Як бачимо, поради всіх опитаних експертів більш-менш консенсусні. А головний висновок – інвестор ви чи ні, але варто готуватися до "глобальної турбулентності" вже восени.
Особливо це актуально для українців, яким на голову сипляться не лише закордонні фінансові негаразди, але й російські ракети з дронами. Втім, "попереджений – отже, озброєний".
Андрій Попов