Понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію, каже експерт.
За сприятливої економічної ситуації обсяг "неробочих" (проблемних) споживчих кредитів фізичним особам до кінця року може скоротитися до 28% від загальної кількості кредитів – наразі цей показник перевищує 30%.
Таку думку у переданому УНІАН коментарі висловив директор департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитро Замотаєв.
За словами експерта, з 24 лютого 2022 року до кінця 2022 року кількість "неробочих" банківських кредитів фізичним особам зросла майже вдвічі: з 17% до 31% від загальної кількості кредитів, виданих ще до початку широкомасштабного вторгнення.
При цьому в першому кварталі 2023 року продовжилась негативна тенденція зі зростання таких позик — станом на квітень 2023 року кількість таких кредитів досягла значення у 32%.
Замотаєв зазначив, що понад 90% всіх кредитів, які тимчасово потрапили до категорії проблемних, виникли через військову агресію.
Основні причини збільшення таких кредитів - втрата майна внаслідок збройної агресії; втрата роботи; вимушений переїзд до іншого міста чи країни; вагомі травми (поранення) або ж смерть позичальника.
Лише з другого кварталу 2023 року спостерігається поступове зменшення кількості "неробочих" кредитів: на червень їхня кількість скоротилася на 1-1,5% від загального обсягу позик.
Серед основних факторів, що позитивно вплинули на зменшення обсягу проблемних кредитів, банкір виділив поступове звільнення частини окупованих ворогом територій і відповідно поновлення бізнес-діяльності на цих територіях, загальмовану інфляцію, скорочення безробіття майже на 3%, розвиток малого та середнього бізнесу, а також стабілізацію на валютному ринку.
Щоб не опинитися в ситуації, коли позичальник не зможе розраховуватися за кредитами, банкір радить:
"Країна живе сподіваннями на якомога швидку перемогу у війні. Проте цинізм війни полягає в непередбачуваності її наслідків. Бажано, щоб громадяни, що з тих чи інших причин націлені взяти банківський кредит, були обачними, звертаючи увагу не лише на умови кредиту, а й на репутацію фінустанови. І звісно, на випадок форс-мажорів у позичальника має бути "план Б", щоб не опинитися в цілковитій залежності від кредитних боргів", - підсумував Замотаєв.
Як повідомляв УНІАН, Національний банк України переглянув прогноз щодо кредитних втрат через російське вторгнення з 30% до 20%. З початку війни банки визнали втрату майже 15% портфеля, що працював на момент російського вторгнення.
"З урахуванням цих додаткових потенційних збитків сукупні втрати портфеля через війну будуть наближатися до оцінок Національного банку річної давності - близько 20%", - зазначили в НБУ.