ЗСУ добиває хронічний брак фінансів, ВВТ і пального. А найголовніше - у 2011 році термін контрактів закінчується у понад 11 тисяч офіцерів. Якщо ситуація в армії не зміниться, то її у нас не буде...
У принципі, нічого нового, щось подібне говорили після свого приходу на пост глави Міноборони і попередники Михайла Броніславовіча. Але були в його виступі несподівані пасажі. Так, М.Ежель повідомив, що одержав від Президента доручення повернутися до військової структури держави – згадати про те, що таке мобілізаційний запас і резервісти. Хоча міністр і не став розвивати цю тему, проте найближчим часом саме це питання може затьмарити за своєю значущістю решту всіх проблем української армії. Річ у тому, що в 2011 році ЗСУ чекає масовий відтік офіцерів, і армія буде просто змушена оголосити мобілізацію на службу кадрових військових з резерву.
Усім надіти комбінезони і провертати уручну....
На брифінгу М.Ежель нагадав, що ще в 1996 році в Україні була прийнята програма розвитку Збройних Сил на наступні 15 років, термін виконання якої закінчується в 2011-му році. Також була прийнята і програма розвитку озброєнь і військової техніки (ОВТ). Оскільки міністр констатував повний провал обидвох, то немає сенсу зупинятися на їх складових. Разом з тим, глава оборонного відомства з помірним оптимізмом дивиться на перспективи фінансування ЗСУ в 2010 році. За його словами, Міноборони розраховує на бюджет в 13 млрд. грн. «Хоча Міноборони і Збройні сили потребують фінансування на рівні, як мінімум, 19 млрд. грн. в 2010 році, але 13 млрд. грн. - це той рівень фінансування армії, який може дозволити собі держава», - заявив міністр. Він також відзначив, що в поточному році Міноборони розрахується з підприємствами оборонно-промислового комплексу за розробку озброєнь і військової техніки, а це - близько 700 млн. грн. Кошти будуть передбачені в оборонному бюджеті-2010.
При цьому міністр підкреслив, що цьогоріч Міноборони планує профінансувати ряд пріоритетних розробок озброєнь і військової техніки, необхідних для переозброєння ЗСУ. “Ми не хочемо сьогодні гнатися за чимось новим. Не від суперсучасної зброї залежить перемога в бою, а від того, наскільки майстрово військовослужбовці володіють наявною зброєю. Наше озброєння дозволяє сьогодні забезпечити гідний рівень боєздатності. Головне сьогодні – це вчитися. У війська пущена директива щодо жорсткого розпорядку дня – ми не повинні бачити військовослужбовців на вулицях, всі повинно працювати на своєму посту з 8 до 18. Нам говорять, що не вистачає палива, немає електроенергії, але іноді можна обійтися і без цього. Є таке поняття як прокручування озброєнь уручну і це слід робити щодня”, - сказав міністр. Мабуть, він мав на увазі прокручування уручну колінчастого валу двигунів військової техніки, що знаходиться на тривалому зберіганні....
Кажучи про підтримку рівня боєготовності української армії, М.Ежель нарікає на те, що останніми роками практично не було масштабних навчань, в яких можна було би відпрацьовувати злагоджені дії крупних підрозділів. “В основному навчання проводилися на рівні індивідуальної підготовки, як максимум, на рівні взводів. У цьому плані ми маємо намір багато працювати”, - сказав він.
Зі слів М.Ежеля стає ясно, що новий міністр вельми скептично ставиться до переходу на контрактну армію в короткостроковій перспективі. «Колись я питав у командувача Військово-морськими силами США, скільки знадобилося часу для переходу на контрактну армію. 10 років Сполучені Штати переходили на контрактну армію і це при тому фінансуванні, яке вони мали в своєму розпорядженні. Починаючи з 2011 року, ми поступово переходитимемо на контрактну армію, а поки залишається змішаний принцип комплектування. Якщо за п`ять років ми справимося з переходом, означає справимося, але потрібно пам`ятати, що не тільки контрактник дає зобов`язання перед державою, але і держава повинна виконувати зобов`язання перед ним», - підкреслив М.Ежель.
При цьому він нагадав, що на сьогодні місячна зарплата військовослужбовця за контрактом складає близько 1 тис. грн., тоді як на харчування солдата-строковика виділяється 1 тис. 100 грн. «Контрактник не харчується в їдальні особового складу. Тобто, коли солдат йде в їдальню, контрактник дістає свою баночку з кашею. Ви розумієте, що такого бути не повинно, і найближчим часом це ганебне явище буде усунуте. Ті, хто служить державі, мають харчуватися за її рахунок», - вважає М.Ежель.
І ще одне. За словами міністра, 45 тисяч військовослужбовців-контрактників не мають власного житла, при цьому в 2009 році Міноборони одержало тільки 85 квартир.
У викладі міністра завдання, що стоять перед армією, виглядають цілком посильними, було б фінансування, ну і, звичайно, найголовніше - щоби ці завдання було, кому реалізовувати.
В очікуванні масового “увалу”
Отже про резервістів. Як відзначив керівник дослідницьких програм Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння (ЦДАКР) Сергій Згурець, в 2011 році у багатьох українських офіцерів закінчується термін п`ятирічних контрактів, які вони підписали ще при Анатоліїю Гриценко. Їх умови такі: ті, хто звільняється достроково втрачають ряд пільг і соціальних гарантій. Природно, мали вважали за краще відбути свій термін до кінця. Але наступного року, якщо, звичайно, нічого не зміниться на краще, вони будуть готові піти без особливих сумнівів. Та і звідки узятися цим сумнівам, якщо зарплата підполковника з 14-ти роками вислуги складає 2,5 тис. грн., а старші лейтенанти за п`ять років можуть вислужити собі аж 1,7 тис. грн. у місяць.
За словами С.Згурця, в 2011 році термін контрактів закінчується більш ніж у 11 тисяч українських офіцерів, половина з яких дістане можливість піти на пенсію. Що ж до інших, то для продовження контракту мають з`явитися вагомі причини. Експерт висловив сумнів щодо істотної зміни ситуації з матеріальними благами до кінця року. За його оцінкою, для забезпечення української армії в режимі “життя в казармі” в рік буде потрібно близько 7 млрд. грн., на бойову підготовку - ще близько 3 млрд. грн. При цьому, як ми пам`ятаємо, міністр пообіцяв погасити борги перед підприємствами ОПК і своєчасно оплачувати їх поточні роботи. Таким чином, грошей, навіть якщо оборонний бюджет цього року і буде профінансований в повному обсязі, у армії в обріз. Зрозуміло, що для підвищення зарплат офіцерам і контрактникам фактично нічого не залишається.
У висловах міністра оборони щодо резервістів С.Згурець бачить відгомін пропонованих раніше варіантів по задоволенню кадрового голоду в українській армії. За словами експерта, як тимчасовий захід Міноборони може розглядати можливість призову на військову службу офіцерів із запасу строком на 16-18 місяців.
Як відзначає експерт, загострення ситуації з комплектуванням армії офіцерським складом відсуває на задній план навіть таке найважливіше питання, як переозброєння ЗСУ новим виглядом ОВТ. “Якщо у війська і надходитиме нове озброєння, обслуговувати його буде просто нікому, оскільки солдату-строковику сучасний танк або зенітний-ракетний комплекс ніхто не довірить”, - переконаний С.Згурець.
Якщо до цієї кількості в 2011 році додасться ще 3-4 тисячі вакансій, ситуація стане дійсно катастрофічною, оскільки займатися навчанням і бойовою підготовкою рядових солдатів стане просто нікому. І тут новому міністрові оборони можна тільки поспівчувати, спадщина йому дісталася дійсно важка, далі нікуди. При цьому заповнення вакууму в офіцерському складі за рахунок резервістів бачиться навіть суто цивільній людині вельми малореальним варіантом, хоч би з чисто організаційної точки зору. Навряд чи хтось з офіцерів запасу легко погодиться кинути своє цивільне життя і на півтора роки повернутися в ряди Збройних Сил. Навіть не зважаючи заяви, які стали звучати в останній рік, про різко збільшену популярність призову в армію у зв`язку з фінансовою кризою і безробіттям. Утім, така "популярність" має місце бути серед призовників після шкільної лави, які дійсно, не маючи ні спеціальності, ні досвіду роботи, практично нікуди не можуть влаштуватися. Ситуація ж у офіцерів-резервістів, швидше за все, зовсім не така плачевна, вони, як правило, непогано працевлаштовані, навіть на нинішній кризовий момент. Офіцерський призов загрожує перетворитися на такі ж “наздоганялки”, як і заклик на термінову службу.
Залишається одне – знайти аргументи, які переконають офіцерів залишитися в армії. Простіше кажучи, потрібно терміново знаходити кошти для підвищення офіцерських зарплат і активізувати програму будівництва житла для військовослужбовців. Можливо, сьогодні це варто робити навіть в збиток іншим статтям витрат армії, інакше у нас її просто не залишиться. І армії, що так і не встигла стати "контрактною", загрожує перспектива повернення в "суцільний призов" - від рядового до генерала. Хоч би не докотитися до повної "партизанщини"...
Антон Лосєв (УНІАН)