Російський "Сбербанк" знизив прогнози зростання ВВП Росії на поточний рік до 0,5–1% з попередніх 1–1,5%.
Темпи зростання російської економіки цього року будуть нижчими, ніж очікувалося, а інфляція – вищою. Про це розповів фінансовий директор "Сбербанку" Тарас Скворцов, повідомляє The Moscow Times.
За його словами, ситуація в економіці складна через жорстку політику Центрального Банку РФ та подіями на зовнішніх ринках. Експерти "Сбербанку" бачать, що цього року вперше з 2022-го скорочуються обсяги бізнесу – на 2,2% за підсумками першого кварталу.
"І це в номінальному вираженні, у реальному вираженні показники ще гірші. Найбільш негативна динаміка спостерігалася у видобутку корисних копалин та у переробній промисловості. При цьому у роздрібній торгівлі та будівництві темпи поки що залишаються вище нуля, але вони істотно сповільнилися порівняно з минулим кварталом і попереднім роком", – пояснив топ-менеджер.
За його словами, "Сбербанк" вже переглянув прогноз зростання ВВП Росії на поточний рік у бік зниження – до 0,5–1% порівняно з попередніми 1–1,5%. Банк також підвищив очікування щодо інфляції: тепер вона прогнозується на рівні 6–6,5% замість раніше очікуваних 5–6%.
Сьогодні російські споживачі дедалі частіше переходять до режиму економії. За словами Скворцова, реальні темпи зростання споживчого попиту в першому кварталі 2026 року сповільнилися до 2,2% порівняно з 4,2% у четвертому кварталі 2025 року.
"Це, звичайно, пов’язано з охолодженням попиту на всі категорії товарів… Зниження споживчої активності відбувається попри певне прискорення темпів зростання доходів, яке ми фіксуємо", – додав він.
Уряд Росії заклав у прогнози на поточний рік зростання економіки на 1,3% – лише трохи вище за результат минулого року, який становив 1%. Водночас російський Центробанк очікує економічного зростання на 0,5–1,5%. Він не змінив прогноз, попри стрімке зростання цін на нафту.
За оцінкою регулятора, нафтовий шок через війну в Ірані, що підняв ціну на сорт Urals до 100 доларів і вище, принесе в економіку 58 млрд доларів додаткової сировинної виручки.
Експортні доходи становитимуть 485 млрд доларів (замість попереднього прогнозу 422 млрд доларів), а профіцит торгового балансу буде вищим у 1,7 раза – 155 млрд доларів замість 90 млрд доларів.
Водночас надприбутки підуть до резервів уряду, який з травня відновить скупку валюти для Фонду національного добробуту. За словами голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної, вплив цих додаткових експортних надходжень "значною мірою буде компенсовано механізмом бюджетного правила".
Вона вважає також, що близькосхідний конфлікт несе для Росії проінфляційні ризики. Набіулліна каже, що темпи зростання світової економіки сповільняться, а логістичні витрати зростуть – в перспективі це призведе до прискорення інфляції та вищих ставок у світі.
Раніше Центральний банк РФ знову знизив ключову процентну ставку, намагаючись стимулювати економічну активність після того, як президент РФ Володимир Путін розкритикував чиновників за незадовільні економічні показники.
У самому Кремлі визнали, що російська економіка демонструє ознаки сповільнення і фактично наближається до рецесії. Окрім фінансових труднощів, вторгнення в Україну також вплинуло на російський ринок праці та стан громадянського суспільства.
Нещодавно УНІАН писав, що Російська Федерація стикається з масштабною кризою робочої сили, яка загострилася останнім часом. На цьому тлі промисловий комплекс "Алабуга" в Татарстані на початку року відкрито розпочав залучення підлітків до складання ударних безпілотників "Герань" – російських копій іранських БпЛА Shahed, які регулярно застосовуються проти України.