Протягом 2024–2025 років заготівля брухту в Польщі становила 6,5–6,8 млн т при споживанні 4,4–4,5 млн т.
Рішення уряду України тимчасово, до кінця 2026 року запровадити "нульову" квоту на експорт сталевого брухту не створює ризиків для польської металургії, оскільки частка українського імпорту не перевищувала 5% від внутрішнього споживання, а більшість цього ресурсу йшла транзитом до Туреччини, а не на місцеві заводи. Про це йдеться у матеріалі аналітичного порталу ГМК Центр.
Видання зазначає, що протягом 2024–2025 років заготівля брухту в Польщі становила 6,5–6,8 млн т при споживанні 4,4–4,5 млн т.
"Тобто навіть без додаткових поставок з України пропозиція у Польщі значно перевищує внутрішній попит. Цей факт спростовує тезу про нібито шкоду для польської металургії через припинення українського імпорту", – йдеться у статті.
Водночас польським трейдерам було вигідно купувати додаткові обсяги імпортної сировини попри надлишкові обсяги місцевої брухтозаготівлі через різницю в цінах. До прикладу, в Туреччині, згідно з публікацією, поточні котирування на HMS 1/2 (80:20) знаходяться на рівні $375–380/т CFR Іскендерун/Мармара, тоді як закупівельна ціна польських меткомбінатів – $335–360/т DDP. Завдяки цій різниці останніми роками експорт сталевого брухту з Польщі зріс на 54%, а у 2025 році вийшов на рекордні обсяги у 2,95 млн т.
"Отже, місцевий брухт відвантажують турецьким споживачам, а на польські меткомбінати надходить ресурс із сусідніх Німеччини та Чехії. Але, ще раз наголосимо, імпорт – незначна частина у структурі споживання брухту. Переважно його забезпечує внутрішня заготівля", – йдеться у статті.
Операції з брухтом з України були ще більш вигідними. До запровадження "нульової" експортної квоти українські трейдери просили $310–$325 DAP кордон Польщі. При прямих відвантаженнях з України до Туреччини їм потрібно було сплачувати мито €180/т. Тому брухт відвантажувався до польських портів, де його юридично оформлювали як місцевий ресурс. Серед польських учасників ринку також сформувався окремий прошарок "портових заготівельників", які не мають власної бази із заготівлі брухту, але володіють перевантажувальними терміналами у Гданську, Щецині та Гдині. В Польщі зареєстровані й афілійовані структури українських трейдерів брухту.
Видання також звернуло увагу, що ключові виробники сталі у Польщі мають власну розгалужену мережу пунктів прийому брухту по всій країні і здатні забезпечити свої потужності необхідними обсягами брухту. До того ж, завдяки членству Польщі в Євросоюзі, місцеві металурги у разі форс-мажору завжди можуть придбати відсутні обсяги у сусідніх Німеччині та Чехії без додаткових мит. Ці країни, так само як і Польща, мають надлишок брухту на місцевих ринках і активно його експортують. Минулого року відвантаження із Німеччини становили 7,9 млн т, а із Чехії – 2,1 млн т.