150 мільярдів доларів вже погоджено – і це не державні кошти США.
У рамковій угоді між США та Іраном передбачено створення приватного фонду на суму 300 мільярдів доларів, призначеного для залучення інвестицій в Іран. Більше половини цієї суми вже погоджено, повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.
Фонд покликаний надати обом сторонам економічний стимул для укладення остаточної угоди про припинення війни. Вашингтон і Тегеран готуються до фіналізації перемовин 19 червня.
Новий фонд - приватний інвестиційний механізм, а не програма відбудови чи репарацій, і не передбачатиме використання державних коштів чи грантів. Компанії зі США, арабських держав Перської затоки, Південної Америки та Африки, а також Південної Кореї, Японії, Сінгапуру та Малайзії погодилися інвестувати в такі галузі Ірану, як енергетика, логістика, виробництво та транспорт.
Високопоставлене іранське джерело повідомило Reuters, що спочатку Тегеран вимагав від США 400 млрд доларів як компенсацію за військові збитки, але Вашингтон відмовився надати ці кошти. Тоді й з’явилася ідея створення фонду, який отримає назву "Фонд відновлення та розвитку".
За словами іранського джерела, механізм передбачає, що країни регіону будуть робити внески різними способами. Серед них – забезпечення кредитів, відкриття кредитних ліній або безпосереднє фінансування відновлення об’єктів, пошкоджених під час війни, зокрема таких об’єктів, як найбільший виробник сталі на Близькому Сході "Мобараке", нафтопереробні заводи, аеропорти та, у ширшому сенсі, інфраструктура, що постраждала від війни.
Іран, одна з найбільших економік Близького Сходу, протягом останніх чотирьох десятиліть майже не залучав значних прямих іноземних інвестицій, оскільки був відрізаний від світових ринків капіталу через послідовні хвилі санкцій з боку США та міжнародної спільноти. Країна має другі за величиною у світі підтверджені запаси природного газу та четверті за величиною підтверджені запаси нафти.
Інвестиційний фонд відокремлений від переговорного процесу щодо скасування санкцій США та розморожування іранських суверенних активів, заблокованих за кордоном. Фонд не створять до укладення остаточної та задовільної угоди. Поки невідомо, як саме та ким буде управлятися цей Фонд.
Раніше віцепрезидент США Джей Ді Венс коментував можливість створення фонду, вимагаючи від Ірану демонтажу ядерної програми, ліквідації запасів збагаченого матеріалу та прийняття суворого режиму інспекцій і контролю за виконанням угоди.
14 червня офіційні особи США та Ірану заявили, що домовилися про рамки угоди щодо припинення війни, яка розпочалася 28 лютого після нападу американських та ізраїльських військ, скасування американської блокади та відновлення проходу через Ормузьку протоку – ключовий маршрут постачання нафти та газу у світі.
Раніше президент США Дональд Трамп висував вимогу, щоб будь-яка угода була значно жорсткішою за ядерну угоду, укладену в 2015 році тодішнім президентом Бараком Обамою. Особливо Трамп хотів уникнути будь-чого, що можна було б розцінити як передачу "піддонів з готівкою" – вислів, який він використовував для критики рішення надати Тегерану фінансову компенсацію.