Поточна демографічна ситуація може призвести до економічної катастрофи, застерігає видання.
Чотири роки повномасштабної війни Росії проти України дедалі помітніше впливають на демографічну ситуацію в обох країнах.
Як пише видання CNBC, з початку повномасштабного вторгнення РФ рівень народжуваності в Україні різко знизився. Йдеться про загальний коефіцієнт народжуваності – середню кількість дітей, яких народжує одна жінка протягом життя.
У 2021 році цей показник в Україні становив 1,22. У 2025 році він знизився приблизно до 1,00, свідчать дані ООН. Водночас перша леді Олена Зеленська у грудні заявляла про ще нижчий рівень – 0,8–0,9 дитини на жінку, назвавши ситуацію "критичною".
Для простого відтворення населення без урахування міграції необхідний коефіцієнт 2,1. Поточні цифри означають не просто спад, а структурну демографічну кризу.
Експерти пов’язують падіння народжуваності з комплексом факторів: загибеллю військових, роз’єднанням родин, вимушеною еміграцією мільйонів українців, а також загальною невизначеністю та безпековими ризиками. Старша наукова співробітниця Центру економічної стратегії Ірина Іпполітова наголосила, що у 2022 році ситуація різко погіршилася через масову міграцію, причому країну залишали переважно люди працездатного віку.
За її словами, багато жінок, які потенційно могли народжувати дітей, виїхали за кордон. Ті ж, хто залишилися, часто відкладають материнство через війну та невизначеність. Кількість пологів продовжує скорочуватися.
Іпполітова застерігає: навіть якщо активні бойові дії припиняться, міграція може тривати, а страх повторного вторгнення залишатиметься чинником, що впливатиме на демографічні рішення. Саме тому Україні, на її думку, необхідні надійні гарантії безпеки в межах будь-якої мирної угоди.
Наслідки вже відчутні. Школи та університети фіксують зменшення кількості учнів і студентів. У перспективі це означає скорочення працездатного населення.
"Через 10–15 років тих, хто виходитиме на пенсію, не буде ким замінити", – зазначає експертка.
Зниження народжуваності створює довгострокові економічні ризики: менша кількість працівників – це нижчі податкові надходження, більш повільне економічне зростання та зростання навантаження на пенсійну й медичну системи в умовах старіння населення.
Росія також стикається з демографічним спадом, який триває вже кілька десятиліть і посилився на тлі війни. У 2021 році коефіцієнт народжуваності становив 1,51. У 2024 році – близько 1,4, а у 2025 році – 1,37.
У 2024 році в Росії було зареєстровано 1,222 млн народжень – це найнижчий річний показник із 1999 року. Попри це, президент РФ Володимир Путін неодноразово закликав до зростання народжуваності та заявляв про потребу "бебі-буму". Під час щорічної "Прямої лінії" він наголосив, що країні необхідно підняти коефіцієнт щонайменше до 2,0 та "зробити щастя материнства і батьківства модним".
Російська влада пропонує фінансові стимули: одноразові виплати багатодітним родинам, податкові пільги та відновлену радянську нагороду "Мати-героїня". За народження десяти і більше дітей передбачена виплата 1 млн рублів (близько 13 тис. доларів).
Втім, частина експертів скептично оцінює ефективність такої політики. Професор Чиказького університету Костянтин Сонін вважає, що демографічна риторика Кремля більше пов’язана із суспільним контролем, ніж із реальним розв’язанням проблеми. За його словами, війна, економічна нестабільність, інфляція та втрати на фронті знижують відчуття безпеки – а саме воно ключове для рішення про народження дітей.
"Для будь-якої молодої сім’ї важливіше загальне відчуття безпеки, ніж прямі грошові виплати", – зазначив Сонін.
Він також підкреслив, що сотні тисяч загиблих і погіршення якості життя з початку війни формують атмосферу невпевненості в майбутньому.
Експерти визнають: історично після воєн іноді відбуваються короткочасні сплески народжуваності. Однак нинішні тенденції в Україні та Росії свідчать про глибші структурні проблеми. Якщо вони збережуться, обидві країни зіткнуться з довготривалими демографічними та економічними наслідками в найближчі десятиліття.
Міністерка культури, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики Тетяна Бережна повідомила, що до повномасштабного вторгнення в Україні проживало близько 10 млн молодих людей, а зараз – близько 7,6 млн.
Видання The Guardian писало, що, попри війну та складну демографічну ситуацію, багато українців продовжують обирати саме Україну для життя та народження дітей. При цьому колишній керівник акушерського відділення перинатального центру в Києві Кирило Венцківський сказав, що демографічна ситуація "складна". За його словами, народжуваність знизилася приблизно на 30%.