За його словами, ідея CBAM полягала у тому, щоб виробники з третіх країн не мали конкурентної переваги перед європейськими компаніями, які вже сплачують за викиди CO₂ у межах системи торгівлі квотами ЄС.
Українська металургія вже відчуває негативний вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який Європейський Союз запровадив із 1 січня 2026 року. Попри початкову мету вирівняти умови конкуренції між європейськими та іноземними виробниками, на практиці цей механізм перетворився на додатковий торговельний бар'єр для експортерів.
При цьому наслідки його для України – у 200 разів більші, ніж прогнозувала Єврокомісія. Про це в етері Громадського радіо заявив аналітик GMK Center, кандидат економічних наук Андрій Глущенко.
За його словами, ідея CBAM полягала у тому, щоб виробники з третіх країн не мали конкурентної переваги перед європейськими компаніями, які вже сплачують за викиди CO₂ у межах системи торгівлі квотами ЄС. Передбачалося, що це також стимулюватиме декарбонізацію промисловості в інших країнах. Але очікуваного ефекту не сталося.
"CBAM перетворився радше на торговельний бар'єр, який ускладнює доступ до європейського ринку", – зазначив Глущенко.
Він пояснив, що сам по собі механізм не здатний забезпечити скорочення викидів - для цього потрібні значні інвестиції у нові технології виробництва, більшість із яких поки що не є комерційно доступними. За відсутності таких технологій додаткові платежі фактично стають ще одним виробничим податком, який збільшує собівартість продукції.
Окрему увагу експерт звернув на ситуацію в Україні. За його словами, регламент CBAM передбачає можливість застосування винятків у разі форс-мажорних обставин, зокрема масштабного руйнування промислової та транспортної інфраструктури. Але Європейська комісія не надала Україні відтермінування дії механізму, оскільки раніше оцінила його потенційний вплив лише на рівні 0,01% ВВП до 2030 року.
Втім, фактичні результати свідчать, що ці розрахунки були помилковими, каже експерт: за оцінками GMK Center, дія CBAM може коштувати Україні до 2,1% ВВП до 2030 року, що еквівалентно втраті виробничих потужностей двох металургійних комбінатів.
Експерт також повідомив, що нині в Європейському парламенті тривають дискусії щодо можливого пошуку окремого рішення для України, оскільки умови повномасштабної війни суттєво обмежують можливості українських підприємств інвестувати у декарбонізацію та швидко адаптуватися до нових екологічних вимог ЄС.
Як відомо, український уряд проводить переговори з Європейською комісією щодо можливого відтермінування фінансових зобов'язань за механізмом CBAM для України. Водночас представники бізнесу наголошують: без оперативних рішень поєднання CBAM і нових квот, запроваджених ЄС, може призвести до подальшого скорочення експорту, виробництва та валютних надходжень до української економіки.