Підвищення вантажних тарифів Укрзалізниці без системної реформи та прозорого тарифоутворення загрожує роботі українських промислових підприємств і може призвести до їх масового закриття. Про це заявив керівник офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції "Ведення агробізнесу в Україні" в Києві, де зібралися представники агросектору, логістики, ГМК, міністерств і профільних асоціацій.
За словами Водовіза, Метінвест уже два роки працює у збиток і був змушений зупинити роботу Інгулецького ГЗК із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
Він пояснив, що навіть невелике збільшення тарифу робить постачання на низці зовнішніх ринків економічно неможливим: "Ми можемо отримувати 5–7 доларів маржі на поставках у Єгипет. Але підвищення тарифів "з’їдає" цю маржу, і ми змушені зупиняти доменну піч. Зупиняється піч — зупиняється ще один ГЗК".
На думку Водовіза, лише держава може виступити арбітром між "Укрзалізницею" та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: "Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки".
Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: "Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури".
Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8–10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою — 1–2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже — різні витрати.
На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
"Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення", - резюмував він.