Обидва продукти багаті на клітковину, однак працюють у кишечнику по-різному.
Проблеми з травленням знайомі багатьом, і нерідко допомогу шукають не в аптеці, а на кухні. Серед найпопулярніших "народних помічників" для кишечника – груша та чорнослив. Попри схожу славу, між ними є помітна різниця, пише Verywell Health.
І груша, і чорнослив містять два види клітковини. Розчинна вбирає воду і робить стілець м'якшим. Нерозчинна працює як щітка: вона не перетравлюється й підштовхує вміст кишечника далі.
Ще одна перевага в тому, що частина клітковини бродить у кишечнику і стає їжею для корисних бактерій. Коли ці бактерії ситі, вони краще розмножуються, а шкідливим мікробам лишається менше місця.
Чорнослив, тобто сушені сливи, давно має славу засобу від закрепів, і тепер це підтверджують дослідження. Його секрет не лише в клітковині. Як показало дослідження, опубліковане в журналі Clinical Nutrition, у сушених сливах є ще й сорбіт. Це цукровий спирт, який погано засвоюється. Він затягує воду в кишечник, і стілець стає м'якшим. А нерозчинна клітковина чорносливу допомагає, коли їжа надто повільно просувається кишечником.
Утім, із сорбітом важлива міра. У статті, опублікованій у журналі Canadian Family Physician, йдеться, що від 5 до 20 г сорбіту в деяких людей може спричинити діарею.
Якщо їсти чорнослив щодня, це допомагає уникати закрепів, підживлює корисні бактерії та підтримує регулярне випорожнення.
За даними бази FoodData Central Міністерства сільського господарства США, порція з приблизно 5 ягід чорносливу (50 г) містить:
Згідно з оглядом, опублікованим у журналі Nutrition Today, близько 30% клітковини груші розчинна, а 70% нерозчинна. Серед розчинної є пектин: змішуючись із водою, він утворює гель і не дає стільцю затвердіти. А один із видів нерозчинної клітковини, лігнін, відповідає за ту саму "піщинкову" текстуру, яку відчуваєш, коли кусаєш грушу.
Головний козир груші – вода. Без достатньої кількості рідини стілець стає твердим і сухим. Пити воду, звісно, потрібно, але вода з їжі теж зараховується до щоденної норми.
За тими ж даними FoodData Central, одна невелика груша (близько 148 г) містить:
Виходить, що груша більше "напуває" кишечник, а чорнослив дає більше клітковини в перерахунку на грам ваги.
Обидва продукти можуть викликати здуття чи гази. Причина в так званих FODMAP – групі вуглеводів, які в чутливих людей бродять у кишечнику й спричиняють дискомфорт.
За даними Університету Монаша, чорнослив належить до продуктів із високим вмістом FODMAP через сорбіт. Тим, хто стежить за цими речовинами, радять обмежитися 1–2 ягодами і не поєднувати їх з іншими подібними продуктами. Груша містить і сорбіт, і фруктозу, тому на першому етапі спеціальної дієти з низьким вмістом FODMAP її зазвичай повністю прибирають з раціону.
Сама така дієта має три етапи. Спершу "проблемні" продукти обмежують, потім поступово повертають у меню, а наприкінці складають особисте харчування на довгий термін.
Раніше ми писали, що вишневий і буряковий соки теж допомагають організму по-різному. Буряковий багатий на нітрати, які розслаблюють судини і можуть знижувати тиск у людей з гіпертонією. Вишневий натомість покращує сон: якщо пити по склянці двічі на день, спати можна в середньому на 84 хвилини довше.