Мʼясо радять фасувати порціями.
Після морозилки мʼясний фарш часто нагадує непіддатливу брилу льоду, чекати на відтавання якої доводиться надто довго. Видання Mojegotowanie.pl розповіло, як уникнути цієї халепи ще на етапі пакування.
Фарш – основа для десятків страв: від фрикадельок і котлет до лазаньї чи соусів. Купуючи його з запасом, більшість робить фатальну помилку – кладе в камеру весь великий пакунок одразу. Це марнує корисний простір і прирікає на багатогодинне очікування біля плити.
Свіжий фарш радять заморожувати якомога швидше, бажано в день покупки – а не тоді, коли він уже кілька днів пролежав у холодильнику і термін придатності добігає кінця. Оптимальна температура в морозильній камері – мінус 18 градусів: за вищої або нестабільної температури якість продукту погіршується.
Також фарш варто одразу ділити на частини під одне приготування: приблизно 500 г – зручний варіант для сімейної вечері, а тим, хто готує на одну-дві особи, підійдуть пакети по 250–300 г. Менші порції не лише зручніші в готуванні, а й швидше заморожуються та відтають.
Кожну порцію кладуть у щільний пакет із застібкою-струною і розрівнюють долонею по всій площині, поки шар не стане завтовшки приблизно 2 см. Ідеальна рівність не потрібна – головне, щоб товщина була приблизно однаковою по всій поверхні. Перед тим як застібнути пакет, із нього варто випустити максимум повітря.
Такий плаский формат заодно вирішує проблему місця в морозилці – пакети можна складати стосом або ставити вертикально, як книжки на полиці. І обов'язково підписувати кожен пакет: вид мʼяса, вага і дата заморозки. Через кілька тижнів у морозильній камері яловичина, свинина чи мішаний фарш візуально майже не відрізняються – а дата ще й підказує, яку порцію використовувати першою.
Знадобляться два металеві каструлі: одну перевертають дном догори, кладуть на неї запаковану заморожену порцію фаршу, а зверху накривають другою каструлею. Тонкий шар мʼяса опиняється між двома металевими поверхнями. Метал добре проводить тепло і швидко передає його від навколишнього повітря до холодного пакета – завдяки великій площі контакту процес йде значно швидше, ніж коли товста брила відтає на звичайній тарілці.
Раніше ми писали про те, як правильно варити буряк, щоб він був солодким і не втрачав колір.