Свято Масниця є перехідним і залежить від дати Великодня.
Від сьогоднішнього дня, 24 лютого, українці починають святкувати масний тиждень. Це один із давніх і шанованих слов'янських свят, який присвячений проводам зими і зустрічі весни. Головною традицією цього періоду, безумовно, є випікання і поїдання млинців. У цьому році Масниця триватиме до 1 березня. УНІАН вирішив нагадати головні традиції на масний тиждень, а також підібрав найкращі привітання та листівки.
Свято Масниця є перехідним і залежить від дати Великодня. У 2020 році Великодень припадає на 19 квітня. Від цього дня потрібно відняти 48 днів - це буде день, коли почнеться Великий піст. Саме тиждень перед цією датою і є Масницею.
У 2020 році перший день свята припадає на понеділок, 24 лютого, а останній - на неділю, 1 березня.
Кожен день Масниці пов'язаний з певними традиціями, які в основному були присвячені обрядам сватання.
Понеділок - "зустріч". У цей день прийнято робити солом'яне опудало зими, домовлятися про походи в гості і пекти млинці.
Вівторок – "загравання". Хлопці виглядали наречених, а дівчата - суджених. Дворами ходили ряджені, які за млинці дозволяли прив'язати до віника стрічку. Разом з цією стрічкою ряджені "несли з собою з дому всі хвороби і нещастя.
Середа – "лакомка". Зять приходив до тещі в гості на млинці і вона накривала стіл.
Четвер – "розгуляй". З цього дня починалася Широка Масниця. Господарсько-побутові справи відкладали і приєднувалися до загального гучного свята. Влаштовували кулачні бої, катання на санях, штурмували снігове містечко.
П'ятниця – "тещині вечірки". Цього дня приходила теща в гості до зятя зі своїми подругами і родичками.
Субота – "посиденьки зовиці". Невістки запрошували на млинці до себе зовиць (сестер чоловіка), частували їх, розважали і вручали подарунки.
Неділя – "проводи" або прощена неділя. Цього дня люди просили один в одного прощення, а ввечері спалювали опудало.
Масниця має язичницьке коріння. В ті часи вона присвячувалася сонцестоянню і означала початок нового року. В цьому святі переплетені елементи язичницької міфології та народного християнства. Головним символом свята є Сонце, тому наші предки готували обрядовий хліб, схожий на небесне світило – млинець.
Масниця стала одним із церковних свят і називається ще Сирним тижнем перед Великим постом. Однією з головних язичницьких традицій на Масницю є спалення опудала.
- на Масницю не можна їсти м'ясні продукти, а от рибу їсти можна;
- не можна злитися, лаятися і сваритися, адже Масниця вважається підготовкою до Великого посту;
- наші предки працювали в понеділок, вівторок і середу, а от з четверга по неділю набирала чинності заборона на багато видів робіт.
- на Масницю, як і напередодні Великого посту необхідно як слід прибрати у своєму житлі;
- обов'язкова традиція у це свято - походи до гостей. Масницю не можна було проводити вдома, ігноруючи спільні гуляння.
Масниця, Масниця,
Дай блинком поласувати.
Прожени від нас хуртовини,
Покатай на каруселі.
Розтопи холодний лід,
Нехай весна швидше прийде!
***
Будем Масницю стрічати,
Люту зиму проводжали.
Будуть танці, будуть співи
Та й млинці усім на диво.
Ой, яке ж то гарне свято
З ним дозвольте привітати!
***
Бажаю Вам за стіл сісти,
Млинців з ікрою попоїсти,
Спалити бабу, зиму проводити,
Мене в прощений день простити.
***
Масниця, воротися,
— до Великодня простягнися,
Від Великодня до Петра,
А від Петра та до тепла...
Вітаю з приходом весни, з Масницею! Нехай гаряі млинці розтоплять останні зимові крижинки і подарують чудовий настрій! Нехай весняні дні принесуть нам радість, мир, добробут, душевне тепло і любов людських сердець. Зі святом!
***
Вітаю з Масницею! Бажаю, щоб зима завершила свої урочистості й пустила на землю квітучу і ніжну весну. Бажаю жити, катаючись сиром в маслі, бажаю добрих друзів і справжнього щастя!
***
Вітаю з Масницею! Бажаю радості, пустотливого настрою, смачних страв! Щоб в душі завжди було сонячно і тепло, ситого життя і сімейного добробуту!