Масниця 2020 року / УНІАН
Масницю святкували ще до приходу до Київської Русі християнства. Східні слов’яни під час цього свята вшановували бога плодовитості й просили його про гарний врожай восени.
Масниця в Україні святкується традиційно протягом тижня перед Великим постом – з 24 лютого до 1 березня. Свято знаменує початок весни, а в людей асоціюється з початком пошуків кохання, залицянь і любощів.
Читайте такожДень Іверської ікони Божої Матері: історія святині і свята
Масницю 2020 заведено зустрічати як разом з ріднею, так і з друзями. Вибір останнього товариства предки пояснювали саме з пошуком партнера з метою продовжити рід у майбутньому.
Це був останній тиждень перед Великим постом, коли можна було справляти весілля. Хоч Церква додала свято до свого календаря, проте воно не набуло повністю християнського змісту, про що свідчать прикмети, табу й ритуали, які дійшли до сьогодні.
Останній тиждень перед Великим постом східні слов’яни завжди проводили обережно, адже заборонялися будь-які сварки, злість і лихослів’я. Предки вважали, що порушення цієї заборони може спричинити природні катаклізми: природа могла "віддячити" людям засухою або літніми повенями, що напевно знищили б осінній урожай.
У Масницю краще відмовлятися від м’яса і робити млинці – традиційну страву цього тижня – з ікрою, фруктами, сиром чи з медовим сиропом.
Не можна й зустрічати гостей у неприбраному домі. Треба заздалегідь подбати про чистоту оселі, адже візити гостей є однією з головних традицій Масниці. У сиву давнину, слов’яни запрошували родичів і друзів на спільні поїдання млинців. Водночас забороняється переїдання.
Прикмети на Масницю стосуються насамперед приходу весни, родини і турботою про майбутній врожай.
Теща повинна вдосталь почастувати зятя млинцями, тоді їх стосунки будуть хорошими.
Несподівані гості – на щастя.
Якщо на Масницю позбутися непотрібних речей, вони обов’язково повернуться обновками.
Мороз на Масницю – до жаркого літа.
Сварки на Масницю – врожаї затоплять дощі.
Щоб принести до хати добробут і гроші, почастуйте млинцями безхатьків і випадкових людей.
Тепло на Масницю – засуха влітку.
Хто в домі залишиться – поховає своє господарство.
На Масницю не тільки прикмети, а й звичаї грають важливу роль. Так, у понеділок всі ходили в гості. Цього дня влаштовували гуляння, катання на санчатах і пекли млинці.
У вівторок влаштовували веселі забави, ворожили на суджених. У середу господині пекли ласощі, тещі приймали зятів і пригощали їх млинцями. У четвер – гуляння всіма сім’ями: кінські перегони, катання на ковзанах, санчатах, кидання сніжками тощо.
У п’ятницю були "тещині вечори" - зяті пригощали тещ, після чого катали їх вулицями села або міста. При цьому злу тещу везли по вибоїстій дорозі, а лагідну – по прямій.
А вже в суботу невістки запрошували сестер чоловіка, усіляко розважали і частували їх. У неділю українці просили вибачення у близьких і підпалювали опудало, що уособлювала Масницю.
Таким чином, на Масницю народні прикмети стосувалися здебільшого взаємовідносин у сім’ї й піклуванням про врожайні сезони.
Масницю святкували ще до приходу до Київської Русі християнства. Східні слов’яни під час цього свята вшановували бога плодовитості й просили його про гарний врожай восени. Як і сьогодні, наші предки підпалювали опудало, яке символізувало цього бога, на знак нового циклу життя.