Православні віряни з нетерпінням чекають цих літніх свят.
Другий рік українці живуть за новим календарем ПЦУ, відповідно, і дати церковних свят змінилися. Медовий, Яблучний і Горіховий Спаси відзначаємо на 14 днів раніше.
Цікавий факт: слово "спас" походить від слова "спаситель", тобто, Ісус Христос. Деякі мовознавці вважають, що "спас" означає "спаси себе сам", і це можна зробити, вживаючи в їжу тематичні для свята продукти.
До прийняття календаря ПЦУ українці зустрічали Медовий Спас 14 серпня, тепер настає 1 серпня. У свята є й інші назви: "Перший Спас", "Маковий Спас", "Спас на воді" або "Маковій". У цю ж дату церква відзначає і своє православне свято - Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Торжество виникло після того, як церква в IX столітті винесла на вулиці міст, уражених хворобами, хрест, на якому розіп'яли Христа. Такий метод допоміг зцілити хворих від недуг.
У цю ж дату починається й Успенський піст 2025 року - він триває до свята Успіння Пресвятої Богородиці. Церковнослужителі в давнину в період цих урочистостей освячували колодязі з питною водою, читали молитви над відкритими водоймами. Селяни купалися самі і мили худобу, вірили, що такий ритуал зміцнює здоров'я. Саме з цієї причини в народі з'явилася назва свята "Спас на воді".
І в народній, і в церковній традиції Медовий Спас вважається важливим святом. Пасічники, наприклад, знають, що до цієї дати вже можна збирати мед і нести його до церкви, а також необхідно збирати мак, переробляти, пекти з нього пироги та інші ласощі, відзначаючи Маковий Спас.
Яблучний Спас 2025 настає через тиждень - 6 серпня, хоча раніше українці зустрічали свято 19 числа. Наступний за черговістю Спас так і називають "Яблучний", але іноді кажуть "Великий Спас" або "Другий Спас". За церковною традицією в цю ж дату відзначається Преображення Господнє - день, коли Учитель преобразився перед своїми учнями на горі Преображення.
Здавна селяни вірили, що природа з дня Другого Спаса вже повертає на осінь. Це означає, що настав час збирати яблука і розпочинати збирати врожай. У цей час господині активно консервують овочі, фрукти і ягоди, роблять заготовки на зиму. Яблучний Спас прийнято відзначати і в церкві - святити сезонні фрукти, зокрема яблука, а також випічку, приготовану з них.
Як і будь-яке інше велике народне свято, Яблучний Спас багатий прикметами. У народі вважається, що до Спаса їсти яблука не можна - тільки після свята. Існує легенда, нібито загиблим дітям, чиї батьки не вживають яблук до Спаса, на "тому світі" на свято дають частування, а малюки, в яких мама й тато на землі проігнорували заборону, залишаються без ласощів.
Жінкам, які втратили дітей, народні традиції радять купити або зібрати кілька яблук, освятити їх у храмі, а потім віднести на могилу своєї дитини або будь-якої іншої. До речі, так робили селяни здавна - приносили освячені фрукти на цвинтар своїм родичам.
Останній у цьому році Спас ми відзначимо 16 серпня за новим стилем і 29 серпня за старим стилем. Горіховий Спас у церковному календарі називається "Спас Нерукотворний", іноді використовується слово "образ". Тобто, щось, що було створено не руками людини. Йдеться про зображення Ісуса Христа на полотні, причому деякі мистецтвознавці вважають, що цей образ виник чудесним чином - його ніхто з художників не створював.
У православній традиції немає великого свята з цього приводу, проте в народі Горіховий Спас, він же "Спас на полотні", "Полотняний" або "Хлібний Спас" усе-таки прийнято відзначати. Цього дня необхідно спекти хліб із зерна нового врожаю, а потім освятити його в церкві. Також можна віднести в храм колосся пшениці, полотна, відрізи натуральної тканини - льону або бавовни.
Уже наступного дня після Горіхового Спаса можна йти в ліс і збирати горіхи, особливо ліщину, сіяти озимі сорти пшениці, продавати домоткані полотна. Великих гулянь не влаштовують, особливо в селах - люди знають, що літо минає, тож починають готуватися до зими - роблять овочеві та фруктові заготівлі, готують хату, сад і худобу до зимівлі.