УНІАН ділиться враженнями про довгоочікувану новинку від Еміральд Фіннелл.
12 лютого 2026 року в український прокат виходить нова екранізація класичного готичного роману англійської письменниці Емілі Бронте "Буремний перевал" (Wuthering Heights). Яким видався цей сміливий експеримент від акторки/режисерки Еміральд Фіннелл з Марго Роббі та Джейкобом Елорді, читайте в огляді УНІАН.
"Буремний перевал" – це єдиний роман англійської письменниці Емілі Бронте, випущений нею у 1847 році, в часи, коли жінки скептично сприймалися літературною спільнотою. Натомість сестри Бронте, усі троє письменниці – також були Шарлотта ("Джейн Ейр") та Енн ("Незнайомка з Вілдфел-Голу") – кидали виклик епосі, щоправда, спершу свої вірші вони публікували під чоловічими псевдонімами.
Одразу після виходу "Буремний перевал" отримав негативні відгуки – зокрема, його критикували за аморальність. Однак по мірі того, як змінювалося суспільство, він здобував більше схвалення та з часом був віднесений до переліку класики світової літератури.
В центрі сюжету роману, події якого відбувалися наприкінці 18 століття в маєтках "Буремний перевал" і "Гніздо дрозда", були заплутані багаторічні стосунки між двома родинами – Ерншоу та Лінтон, які там проживали поколіннями. Переламним став момент, коли батько родини Ерншоу привів додому циганського хлопчика, якого він назвав Гіткліфом – це стало початок руйнування обох родин та його самого.
Фільм має суттєві відмінності від оригіналу – в першу чергу через те, що він концентрується здебільшого на руйнівних стосунках між дочкою родини Ерншоу, Кетрін, і Гіткліфом, одночасно взагалі викидаючи з сюжету чи не найважливішого для його розвитку персонажа з книги, брата Кетрін – Гіндлі. І, відповідно, нівелюючи тему помсти.
У фільмі батько Ерншоу – розорений п'яниця та азартний гравець, який в алкогольному угарі притягнув додому бідного хлопця, тоді як у романі це було більш усвідомлене благородне рішення. І якщо у книзі батько вимагав, щоб усі в маєтку ставилися до малого так само, як і до його власних дітей, то в фільмі хлопця одразу поставили на місце "домашньої тваринки" і поселили на горищі. Також у фільмі батько регулярно знущався над ним, тоді як у книзі до смерті власника маєтку Гіткліф жив щасливо. Тобто вже була прибрана сюжетна лінія, яка стала драйвером сліпої помсти юнака родинам Ерншоу та Лінтон – приниження та позбавлення кохання всього життя.
Водночас у фільмі образ ревнивого Гіндлі, який не міг змиритися з тим, що батько та сестра були більш прихильні до чужинця, замінили компаньйонкою Кетрін – позашлюбною донькою неназваного лорда, Неллі, яка жила в маєтку Ерншоу. Втім, якщо Гіндлі за першої ж можливості після смерті батька перетворив на пекло життя Гіткліфа, Неллі навпаки більше концентрувалася на капостях Кетрін, не без власної вигоди.
Сама ж Кетрін у фільмі – примхлива, легковажна та дещо істерична. В екранізації персонажі Кетрін і Гіткліфа явно доросліші за тих, що у книзі (там Гіткліф втік з дому в 16 років, а Кетрін взагалі померла в 19). Тобто якщо в романі це перше наївне кохання підлітків, то у фільмі це сліпа пристрасть, перемішана з холодним розрахунком. Книжкова романтична Кетрін виходить заміж за давнього залицяльника-сусіда Едгара Лінтона, адже він дійсно її очаровує своїми манерами, попри щире кохання до Гіткліфа, тоді як кіношна Кетрін більше зачарована статками Едгара, який до того ж є новим мешканцем околиць та, відповідно, не мав підліткових конфліктів з Гіткліфом.
Більш того, дивлячись на розкішне життя кіношної Кетрін з доволі благородним Едгаром, власне, не дуже розумієш, на що їй скаржитися. Врешті-решт, на відміну від книги, тут вона мала вибір – і те, що з цього вийшло, це виключно її відповідальність, а все решта – скоріше капризи і нехтування почуттями інших.
Ну і, напевно, найцікавішим персонажним експериментом в екранізації стала Ізабель Лінтон – в книзі вона була наївною сестрою Едгара, а у фільмі його ексцентричною підопічною. І якщо в книзі це типовий персонаж-жертва, то в фільмі вона дійсно може здивувати глядача.
Звісно, одна з головних родзинок фільму – австралійський акторський дует Марго Роббі ("Вовк з Уолл-стріт", "Я, Тоня", "Загін самогубців", "Вавилон", "Барбі", "Велика смілива красива подорож") та Джейкоба Елорді ("Прісцилла", "Солтберн", "Франкенштейн", серіал "Ейфорія").
Обоє молоді, талановиті та неймовірно привабливі, й до того ж вже мають в своєму активі номінації на "Оскар" – у Роббі за фільми "Я, Тоня", "Сенсація" та "Барбі", а у Елорді за "Франкенштейна".
Загалом, їхня робота – одна з головних фішок "Буремного перевалу", ідеально доповнена приголомшливими похмурими краєвидами та розкішшю.
Крім того, у стрічці зіграли Шазад Латіф (серіал "Зоряний шлях: Дискавері"), Хонг Чау ("Кит", "Меню", "Місто астероїдів", "Види милосердя"), Елісон Олівер ("Солтберн", "Кривавий лідер", серіал "Завдання") та Мартін Клунз ("Закоханий Шекспір", "Кислотний будинок", серіал "Доктор Мартін"), а висхідній зірці Овену Куперу (серіал "Юнацтво") дісталась роль юного Гіткліфа.
Ну а зважилася на такий сміливий експеримент Еміральд Фіннелл, дочка відомого дизайнера ювелірних прикрас Тео Фіннелла (власне, зрозуміло звідки у неї таке прекрасне відчуття розкоші).
Вона розпочинала свою кар'єру наприкінці нульових як акторка, здебільшого перебиваючись другорядними ролями на телебаченні. Найбільш помітні її роботи – серіали "Викликайте акушерку" та "Корона" (в останньому вона грала роль дружини британського короля Чарльза – Камілли Паркер Боулз). Також Фіннелл мала другорядні ролі у фільмах "Таємничий Альберт Ноббс", "Дівчина з Данії" та "Барбі".
У 2016 році вона почала пробувати себе як сценаристка, а у 2019 році вже працювала над серіалом "Вбиваючи Єву". У повнометражному метрі як режисерка вона дебютувала в 2020 році з провокативним трилером про помсту "Перспективна дівчина", також виступивши його сценаристкою та продюсеркою. Стрічка отримала схвальні відгуки від критиків, а також аж п'ять номінацій на "Оскар" – і принесла перемогу Фіннелл за найкращий оригінальний сценарій.
У 2023 році режисерка гучно повернулася з ще більш провокативним чорнокомедійним трилером "Солтберн", що викликав неабиякий суспільний резонанс та також був тепло сприйнятий критиками.
Відповідно, знаючи сміливий стиль Фіннелл, на "Буремний перевал" глядачі та критики покладали чималі надії.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 6,1 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він має 66% схвалення від критиків. Водночас на Metacritic кіноексперти оцінили його у 57 зі 100 балів, що відповідає характеристиці "змішані або середні відгуки".
"Буремний перевал" Еміральд Фіннелл, вільно адаптуючи класичну історію Емілі Бронте з великою дозою плотської еротики та шикарної стилізації, може й не є твором високої літератури, але це візуально яскраве задоволення", – звучить консенсус критиків на Rotten Tomatoes.
"Буремний перевал" від Еміральд Фіннелл – це доволі сміливий експеримент, який, втім, попри соковиту картинку, красивий талановитий акторський склад, сучасні елементи в одягу, модний саундтрек від поп-ікони Charli XCX, специфічний гумор та окремі цікаві сюжетні рішення, одночасно виявився доволі порожньою історією, набагато примітивнішою за оригінал. Це все скоріше про форму, ніж зміст. Так, це красиво, в міру еротично та дуже драматично, але без якоїсь глибини.
По факту, тут історія зведена до всеохоплюючої неконтрольованої пристрасті, а фінал виглядає таким, що там просто не залишається потенціалу для усього того, що відбулося після цього в класичному романі. Тим часом, центральна тематика зі сліпою помстою фактично взагалі виключена – наприкінці Гіткліфу просто немає кому мститися.
І в даному випадку мова йде не про одвічні суперечки на тему, що краще – книга чи фільм? Екранізацію від Фіннелл цілком можна було б розглядати як окрему історію, лиш частково засновану на романі, й вона б мала повне право на існування – з рештою, далеко не всі знайомі з оригіналом. Наприклад, дві дівчини в кінотеатрі, які вочевидь прийшли на романтичне кіно до 14 лютого, щиро здивувалися, що "хеппі-енду не буде". Інша справа, що ця кіноісторія просто вийшла дуже поверхнева, а персонажі зовсім не викликають співчуття.
Якщо ж вам хочеться подивитися більш наближену для літературного першоджерела адаптацію "Буремного перевалу", то завжди можна повернутися до картини 1992 року з молодими Рейфом Файнсом і Жульєт Бінош.
Загальна оцінка – 6 з 10 балів.
***
Про інші новинки цього тижня в кінотеатрах читайте в нашому окремому огляді. Також ви можете ознайомитися з добіркою найкращих серіалів лютого 2026 року.