Фільм заснований на реальному явищі в Японії, а головну роль у ньому виконує зірка німецького кіно Альберт Шух.
17 липня 2025 року в українських кінотеатрах стартує прокат австрійсько-німецького кінохіта "Павич" (Pfau – Bin ich echt? / Peacock) – влучної суміші драми і комедії, здатної зачепити найтонші струни душі. Це історія про людину, яка вміє бути ким завгодно для інших, але губиться у пошуках власного "я".
УНІАН разом з кінокомпанією "Артхаус Трафік" розкажуть, чому не варто пропускати це драмеді про "чоловіка напрокат".
Німецький актор Альберт Шух є номінантом на премію BAFTA й лауреатом Німецької та Баварської кінопремій, а також зіркою оскароносного фільму "На Західному фронті без змін". Український глядач також міг бачити його у фільмах "Хід короля" та "Берлин, Александерплац", які в різні роки показувалися в рамках столичних кінофестивалів.
У стрічці "Павич" він постає в новому амплуа, видання Variety називає його гру "зірковою та неперевершеною", а українські кінокритики вже відзначили цю роль як одну з найсильніших у його кар'єрі.
Більш того, Шух отримав за роль у "Павичі" національну кінопремію Австрії 2025 року як "Найкращий актор".
Головний герой фільму Маттіас – "універсальний актор". Він – чоловік напрокат, який за гроші може стати будь-ким: ідеальним сином для сімейного свята, харизматичним другом для вечірки, батьком-героєм для шкільної презентації чи навіть партнером для палких суперечок. Його талант бездоганно вживатися в ролі вражає, але за цією майстерністю ховається головна трагедія: Маттіас вже не розуміє, хто він насправді.
"Чоловік напрокат" звучить як зав'язка для комедії, але стрічка досліджує глибшу тему – самотність і втрату власного "я" в суспільстві ролей та масок. Це історія про те, як легко заблукати у чужих очікуваннях і як важко залишитися собою.
Сюжет стрічки засновано на реальній японській практиці "друзів напрокат" – соціальному явищі, яке виникло як відповідь на самотність, але перетворилося на спосіб приховати порожнечу й створювати ілюзії статусу.
Режисер Бернгард Венґер досліджував це явище особисто, а прототипом Маттіаса став справжній співробітник такої компанії, який в інтерв'ю поділився з митцем власною трагедією: через постійне виконання різних ролей він перестав розуміти, хто він насправді.
"Павич" – це повнометражний дебют для австрійського режисера Бернгарда Венґера, чий короткометражний фільм "Перепрошую, я шукаю кімнату для настільного тенісу та мою дівчину" завоював понад 40 призів на 120 фестивалях.
Продюсував картину титулований австрійський кінематографіст Ніколаус Ґейргальтер – призер Берлінале, Міжнародного кінофестивалю в Локарно та дворазовий номінант на премію Європейської кіноакадемії.
Світова прем'єра "Павича" відбулася на Тижні критики Венеційського кінофестивалю 2024 року, де стрічку відзначили премією фонду FAI "Людина, Праця, Довкілля".
В Україні фільм відкривав програму 13-го фестивалю "Тиждень австрійського кіно" в квітні 2025 року.
Тим часом, у рідній Австрії картина стала одним із найпомітніших кінопроєктів року, увійшовши до програм престижних фестивалів Viennale та Diagonale, а в національному прокаті посіла друге місце серед місцевих релізів.
Престижне видання Variety охарактеризувало фільм як "їдкий, кумедний і серцероздираючий", а Screen International назвав стрічку "дотепним дебютом" та відзначив, що "розумна концепція, соціальний коментар і сильна гра Альбрехта Шуха поєднуються, створюючи вишуканий розважальний твір". Це фільм, який дає глядачеві емоційні гойдалки – від сміху до сліз – і залишає післясмак, який не розвіюється ще довго після перегляду.
Наразі оцінка фільму на IMDb становить 7,2 з 10 балів, тоді як на Rotten Tomatoes він отримав 100% схвалення від критиків (щоправда, на основі лише 11 відгуків).
Про інші прем'єри цього тижня в кінотеатрах України та онлайн читайте в нашому окремому матеріалі.