Чи можуть чинні міські голови брати участь у позачергових виборах?

Аргументи політиків з ПР, НУНС, БЮТ і БЛ

Заборона балотуватися на посаду міського, сільського та селищного голови тим кандидатам, які були усунуті з посад шляхом призначення парламентом позачергових виборів, суперечить нормам Конституції.

Таку думку висловили більшість експертів, опитаних Інститутом Горшеніна, коментуючи законопроект, що передбачає внести такі зміни до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Зокрема, голова Шевченківської в м. Києві райдержадміністрації Віктор ПИЛИПИШИН вважає, що не можна змінювати правила під час виборів, тим більше, пристосовувати їх під конкретний випадок. «Перш ніж оцінювати юридичний бік справи, варто подивитися на це з точки зору етики й моралі. Мені не подобається, коли замість конкретних справ починають займатися маніпуляціями і змінювати закони «під себе». Якщо припустити, що запропоновані зміни будуть ухвалені, а мером стане, наприклад, представник БЮТ, і він захоче балотуватися на позачергових виборах, ми будемо знову змінювати цю норму закону? Переконаний, що не можна змінювати правила гри після оголошення виборів”, – сказав В.ПИЛИПИШИН.

Він висловив сподівання, що згаданий законопроект не буде ухвалений. На думку В.ПИЛИПИШИНА такі речі можуть призвести до війни законів, коли замість того, щоб працювати на користь суспільству і врівноважувати ситуацію, закони будуть “інструментом політичних розборок і працюватимуть на ту чи іншу політичну силу в залежності від того, перебуває вона при владі, чи ні”.

Президент центру соціальних досліджень «Софія» Андрій ЄРМОЛАЄВ нагадав, що існуюче Конституційне право і законодавство, яке стосується виборів, дає право будь-якому громадянину, який відповідає вимогам законодавства, брати участь у будь-яких виборах – від місцевого самоврядування до Верховної Ради. “І позбавити цього права його можуть лише суди. Але в даному випадку функцією, яка притаманна судовій гілці влади, пропонується наділити законодавчій гілці влади. Мало того, що це порушує базові конституційні основи, права і свободи громадянина, а й є своєрідною провокацією щодо тоталітаризації політичної системи”, - вважає політолог.

Він також висловив сподівання, що цей законопроект не буде ухвалений. “Я думаю, що це рішення не отримає підтримки в парламенті, але стане предметом серйозних політичних суперечок, оскільки це є прояв негативних критичних тенденцій в політиці навколо перебудування і розуміння суті Конституційного права і права взагалі», - зазначає А.ЄРМОЛАЄВ.

Народний депутат від фракції Партії Регіонів Тарас ЧОРНОВІЛ вважає згаданий законопроект антиконституційним, оскільки, за його словами, жорсткі обмеження прав громадян, зокрема, права на активне чи пасивне виборче право, визначаються виключно Конституцією. “Якщо в Конституції нема таких обмежень, то законом їх вводити ми не можемо за жодних обставин. Такі обмеження передбачені і діють за принципом Кримінального кодексу: коли людина засуджена за певні злочини не має права посідати певні посади. Але в даному випадку, не маючи прямого рішення суду по меру Києва Леоніду ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ особисто, про це не може бути мови”, - сказав Т.ЧОРНОВІЛ. На його думку, розгляд такого проекту закону в парламенті є неприйнятним.

Народний депутат з фракції БЮТ Михайло ПОЖИВАНОВ, навпаки, вважає, законопроект "абсолютно нормальним" і таким, що може бути підтриманий Верховною Радою. "Коли людина зробила дії, які призвели до відповідного рішення Верховної Ради, то така людина не має права більше претендувати на цю посаду. З цього приводу варто внести відповідні зміни і до Конституції", – вважає М.ПОЖИВАНОВ.

Народний депутат від фракції "Блок Литвина" Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ називає цей законопроект кон’юнктурним. На його думку, автор проекту закону, депутат Валерій ПИСАРЕНКО (БЮТ), не розділяє “політичну доцільність і існування діючого законодавства України”. За словами О.ЗАРУБІНСЬКОГО, це загальна проблема українського законодавства. “Воно розраховане не на 10-20 років, а під конкретний момент, під крісло і місце сидіння в даний момент. Так до законодавства ставитись не можна”, – каже він.

Народний депутат від фракції “Наша Україна – Народна самооборона” Владислав КАСЬКІВ зауважує, що мета цього законопроекту полягає в тому, щоб Л.ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ заборонити повторно балотуватися на посаду міського голови Києва. “Але відповідь на питання, який він мер, мають дати кияни, а не політики”, - підкреслив депутат.

“Загальний принцип, закладений у Конституції, полягає в тому, що всі рівні перед законом, і всі мають рівні шанси. А завдання Верховної Ради полягає в тому, щоб встановити рівні і чесні правила для всіх. Більше в нас як народних депутатів завдань немає”, - підкреслив В.КАСЬКІВ.

Директор Інституту політичних технологій Анатолій ЛУЦЕНКО висловив думку, що з юридичної точки зору законопроект виглядає як правовий нігілізм. Політолог підкреслив, що в Конституції чітко прописане право людини балотуватися на посади і бути обраною, до того ж, з цього приводу існують і відповідні рішення Конституційного суду. “З таким же успіхом будь-яка опозиційна фракція парламенту може запропонує ще й законопроект, яким заборонить і прем’єру, який вже відправлявся у відставку, обіймати цю посаду. В такому випадку своєї посади може позбутися і нинішній прем’єр”, - зауважує А.ЛУЦЕНКО.

“Що стосується політичної площини проблеми, то цей київський бліц-криг був не досить добре спланований організаторами. Очевидно вони розраховували на довгу судову тяганину, яка дала б їм можливість визначитися з єдиним кандидатом і нав’язати його партнерам по коаліції. На сьогодні виглядає так, що фігури, електорально адекватної Л.ЧЕРНОВЕЦЬКОМУ, в них просто немає. До того ж, і останні соціологічні дані свідчать про перевагу діючого мера», - каже політолог.

Як відомо, 25 березня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект, яким пропонується затвердити норму, згідно з якою обраним сільським, селищним, міським головою не може вважатися кандидат, який обіймав цю посаду, і був усунутий з посади шляхом призначення парламентом позачергових виборів.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо позачергових виборів) був внесений народним депутатом від депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко” Валерієм ПИСАРЕНКОМ.