В Україні свободу зібрань порушують усі, кому заманеться - правозахисники

Балозі пригадали арешт на Обухівській трасі

Протягом цього року в Україні відбувалися масові і систематичні порушення громадянських прав на мирні зібрання, гарантованих статтею 39 Конституції України та статтею 11 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Про це йдеться у заяві громадської організації «Інститут «Республіка», текст якої є у розпорядженні агентства УНІАН.

За інформацією Інституту "Республіка", свобода зібрань порушувалась з боку представників Секретаріату Президента України, місцевих органів влади, органів міністерства внутрішніх справ та судів, які всупереч Конституції України та міжнародним документам, ратифікованим Україною, забороняли мітинги, пікети і демонстрації або перешкоджали їх проведенню.

Найбільше порушень свободи зібрань цього року в Україні стосувалось акцій протесту українців проти НАТО та військових навчань “Сі Бриз”. "Це, а також те, що учасники акцій на підтримку НАТО, організованих пропрезидентською партією «Наша Україна», не зазнали жодних утисків з боку української влади, дає підстави вважати репресії проти учасників антинатівських зібрань політично мотивованими", йдеться у заяви.

Загалом протягом цього року українська влада у вигляді її виконавчої та судової гілки забороняла або перешкоджала проведенню мирних зібрань, спрямованих проти забудови території великих міст України, зокрема, Києва; звернення громадян із своїми проблемами до Президента України Віктора ЮЩЕНКА; проти вступу України до НАТО та військових навчань «Сі Бриз».

Як стверджують правозахисники, порушення права на свободу мирних зібрань відбувалося, зокрема, у таких випадках:

«16 березня київська міліція без рішення суду намагалася розігнати мітинг громадських організацій, спрямований проти забудови території Жовтневої лікарні. У результаті значні ушкодження отримав журналіст київської газети. Лише завдяки втручанню радника міністра внутрішніх справ вдалося зупинити насильство міліції супроти протестантів;

9 травня громадяни, які чекали Президента України Віктора ЮЩЕНКА на Обухівській трасі біля Києва для того, щоб вручити йому звернення з особистих питань, були затримані міліцією за вказівкою працівника Секретаріату Президента. Громадяни були звинувачені в тому, що не повідомили про свій пікет, хоч вони не позиціонували своє зібрання як пікет чи мітинг. Затримані громадяни, знаходячись у міліцейській машині, потрапили у транспортну аварію, в результаті вони отримали ушкодження. Міліція не змогла висунути проти них жодних звинувачень і змушена була відшкодувати цим громадянам нанесену шкоду;

7 червня київська міліція затримала сімох учасників акції протесту проти забудови території на вулиці Уманській у Києві. Ця акція не була заборонена судом, а серед затриманих були 5 громадян Російської Федерації та журналіст київської газети. Правоохоронці висунули їм звинувачення у непідкоренні вимогам працівників міліції, хоча це затримання відбулося через півтори години після самого пікетування забудови, коли протестанти розійшлися по домівках. Після втручання правозахисних організацій та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни КАРПАЧОВОЇ затримані були звільнені;

19 червня Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя, пославшись у своєму рішенні на указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.07.1988 року «Про порядок організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій СРСР», заборонив акцію партії “Наша Україна” на майдані Волі;

27 червня Ужгородський міськрайонний суд за поданням міської прокуратури заборонив будь-кому мітингувати біля приміщення Запорізької обласної державної адміністрації на період від 27 червня до 31 серпня 2008 року, так само на підставі згаданого Указу Президії Верховної Ради СРСР. Аргументація державних чиновників, сприйнята судом, – мітинги заважають роботі ОДА;

3 липня Одеський окружний адміністративний суд заборонив Прогресивній соціалістичній партії України та “всім іншим юридичним і фізичним особам” збиратися у районі селища Чорноморське Комінтернівського району Одеської області на період з 3 до 31 липня, де мали відбуватися навчання “Сі Бриз”. Позов про скасування свободи зібрань на досить значній території та на досить значний час за відсутності надзвичайного стану (саме у випадку запровадження надзвичайного стану Конституція України передбачає можливість такого обмеження прав і свобод громадян) подала Комінтернівська райдержадміністрація;

7 липня на підставі цього рішення суду державні виконавці за допомогою міліції всупереч змісту виконавчого листа зруйнували наметове містечко противників НАТО біля селища Чорноморське. Учасники антинатівських протестів з тяжкими ушкодженнями опинилися у лікарні. Двоє затриманих у ході розгону антинатівської акції були виправдані судом та звільнені;

12 липня на учасників антинатівського пікету біля прикордонного переходу “Рава-Руська” (Львіська область) напали люди у камуфляжній формі із нашивками “Конгрес українських націоналістів”. Міліція спостерігала за бійкою і не втручалася у хід подій. Троє учасників пікету отримали ушкодження;

22 липня представники СБУ разом з місцевою міліцією завадили антинатівській акції у місті Генічеськ Херсонської області. Про цю акцію було належним чином повідомлено, судової заборони акції не було. Проте акція не відбулася через втручання силових структур, зокрема затримання одного з організаторів акції, звільненого незабаром без пред’явлення жодних звинувачень з боку МВС або СБУ після втручання правозахисних організацій».