Найважливіше ж у питанні про тарифи є те, що скасування мораторію не підтримує лідер КПУ Симоненко. І це є саме той привід, з допомогою якого решта майбутніх коаліціянтів може таки здихатись комуністів ...
Менше з тим, лідери Партії регіонів, “Нашої України” та СПУ висловились з цього приводу настільки однозначно, що всі решта розбіжностей в широкій коаліції, які ніби-то існують стосовно Універсалу національної єдності, автоматично відходять на другий план.
Найважливіше ж у питанні про тарифи є те, що скасування мораторію не підтримує лідер КПУ Симоненко.
І це є саме той привід, з допомогою якого решта майбутніх коаліціянтів може таки здихатись комуністів з широкої коаліції. Це, звісно, якщо й комуністи не захочуть остаточно здати свої позиції “захисників гнаних та голодних” й поступитися електоральними позиціями одночасно всім – БЮТ, СПУ, та й Партії регіонів в східних областях.
І таке рішення, яке б засвідчило єдність в питанні про тарифи фракцій ПР, СПУ та “НУ”, в Партії регіонів вже є. Віце-прем`єр Рибак пояснив, що це має бути закон, який просто скасовує попередньо підтверджений 340 голосами акт, і для його ухвалення буде досить простої більшості депутатів... Власне, на наступний тиждень такий законопроект вже й зареєстровано в порядку денному парламенту.
Себто, оте саме: можна обійтися й без комуністів, але з “Нашою Україною”, чия підтримка тут гарантована, бо вона в подоланні вета Президента участі не брала.
Щоправда, спікер парламенту О.Мороз, який, звісно, не може прямо заявити, як Янукович, що скасування мораторію знищить економіку, а, головне, не зацікавлений в усуненні комуністів з коаліції, бо залишиться з СПУ в оточенні Партії регіонів та “Нашої України” найслабшою ланкою, - винайшов спосіб обминути “тестування” фракцій на предмет їхнього ставлення до тарифів.
Він просто має намір не підписувати схвалений вже втретє закон про мораторій, посилаючись на ніби-то недотриману процедуру розгляду цього рішення в парламенті.
Хоча насправді вся процедура розгляду закону з пропозиціями Президента була повністю дотримана, в порядку денному він стояв ще з початку минулого пленарного тижня, і профільний комітет його розглянув, і висновок головного науково-експертного управління ВР був наданий...
Але висновок цей, яким було підтверджено думку Президента про те, що мораторій суперечить Конституції та висновкам Конституційного суду, як відомо, депутати до уваги просто не взяли, причому фракція СПУ також.
А от тепер Мороз визнає, що порушено Конституцію, а ще не було обґрунтування з Кабміну. І як же він цього раніше не помітив?
Нові мотиви Мороза можна зрозуміти.
Особливо коли він не бажає надати змогу Президенту Ющенку нарешті вчинити виключно в межах Конституції й підписати те, що йому продиктувала конституційна більшість депутатів, але спрямувати це рішення в Конституційний суд.
Адже поки в КС дійдуть до цього закону руки, - хаос із тарифами, викликаний, м`яко кажучи, дивними голосуваннями ВР, не те щоб зруйнує економіку, але потрощить не один сімейний бюджет. Але головне, що турбує владні сили, - не залишить в місцевій владі жодних сподівань ані на теперішню коаліцію, ані, тим більше, на парламент.
А боротьба ж за місцеві влади лише почала розгортатися... Не за виборців, а саме за місцевий адмінресурс, цінність якого починає відновлюватись так, як це було й при Кучмі...
Тож Мороз не дарма турбується про те, аби вибити козирі з рук Ющенка, який, замість триматися за губернаторів, - раптом почав шукати порозуміння з більш наближеними до категорії “місцеве самоврядування” мерами міст.
Але чи має право спікер не підписувати схвалений парламентом закон? Особливо схвалений більш як конституційною більшістю?
Звісно, що не має голова Верховної Ради такого права. А відтак за перевищення, чи то пак, саботування своїх повноважень мав би отримати санкції від депутатів. Аж до відкликання з посади.
Інша річ, хто у ВР порушить це питання, і чи знайдеться 150 голосів, аби його довести до початку процедури імпічмента спікеру? Власне, голосів у БЮТ та “Нашої України” мало б вистачити.
А там, дивишся, й “регіонали” приєдналися б... Хоча б з огляду на декларований поступ в коаліційних переговорах з “Нашою Україною”, скандал навколо питання губернаторів та лише загострену ним потребу таки здійснити кадровий розмін...
Скажімо, тих таки губернаторів, щодо яких торг з Президентом іще не завершено, зміняти на посаду спікера для “НУ”.
Якщо ж “Наша Україна” отримає стимули для збереження посилених повноважень ВР, - то й бажання руйнувати реформовану Конституцію в неї поменшає.
Та й БЮТ нехай лишається в парламентській опозиції зі своїм віце-спікером, так воно вірніше... Тим більше, що свого голову Верховного суду він вже отримав, не в останню чергу ціною київських земель, розданих через голосування фракції БЮТ в Київраді не самим тільки суддям ВС.
Що ж до Мороза та зобов`язань перед ним Партії регіонів, так ці зобов`язання суто ситуативні.
Адже, якщо придивитись, то Партія регіонів вже демонструє, що Мороз її не дуже влаштовує. Не дарма ж пан Янукович заявив в Донецьку не лише дурницю про скасування з Нового року облдержадміністрацій, а й те, що парламентська коаліція зобов`язана підтримувати уряд в парламенті... Щось із цією парламентською антикризовою коаліцією не добре.
І дійсно, соціалісти дивно поводяться. То скаржаться на диктат в уряді. То з бюджетом якось не зовсім погоджуються. То оце з тарифними іграми довели уряд та ПР до зовсім небажаного скандалу...
Тож принаймні не за подібні стосунки Партія регіонів закладалася, що “не здасть” своїх партнерів по коаліції.
Так що мотиви в Партії регіонів поміняти одразу комуністів і соціалістів в коаліції на “Нашу Україну” є. А останні сварки? Так хіба з`ясування стосунків з БЮТ було краще?
Черговий парламентський переворот нікого вже не здивує. Про мораль давно не йдеться. Універсал не має значення, тим більше, що, як твердить той же Мороз, він не порушувався, а претензії “Нашої України” за гарних кадрових пропозицій швидко вщухнуть.
Тимчасом політична доцільність, що нею нині керуються всі політичні сили без жодної згадки про електорат, - як була до виборів, так і залишається...
А головне все ж таки – тарифи. Гроші.
І буде дуже дивно, якщо “Наша Україна” підтримає уряд в питанні підвищення цих тарифів, а потім, відкликавши своїх міністрів з Кабміну, гордо піде в опозицію. І не просто залишить гроші на розсуд антикризової коаліції, а ще й спровокує після звіту комісії Деркача “репресії” проти своїх менеджерів, що начебто довели НАК “Нафтогаз” до банкрутства...
Правда, все може бути набагато простіше. І “Нашу Україну” заженуть в коаліцію саме під “дулом” слідчої парламентської комісії, що вивчає постачання газу і заразом питання тарифів.
Але тоді немає мови ані про кадри для “нашоукраїнців”, ані про вихід комуністів.
Тоді в уряду Януковича не залишиться навіть останньої потреби ділитися “соціальним захистом”, а тим більше – повноваженнями, будь з ким. І всі процеси, включно з подальшим приборканням всіх теперішніх партнерів Партії регіонів, яка вже не приховує своїх прагнень повної монополії, підуть набагато швидше.
Ірина Погорєлова, спеціально для УНІАН