Ощадбанк – поза чергою… Звідки держбанки беруть гроші й куди їх дівають?.. Друга Велика депресія змінила все до невпізнання… Проголошено курс на централізацію фінансової системи…
Державні банки – поза чергою… Звідки вони беруть гроші й куди їх дівають?.. Друга Велика депресія змінила все до невпізнання… Проголошено курс на централізацію фінансової системи…
Друга Велика депресія і роль держбанків
І все ж таки, попри тактичну принадність у докризові часи економічного лібералізму, стратегічне майбутнє держбанків піддавалося сумніву. Могила банку «Україна» навіювала сумні спогади. Ощадбанк ледве випростався із гамівної сорочки безнадійних боргів, пережив моніторинг міжнародних фінансових організацій і обережно почав чи не з нуля писати власну кредитну історію. Хіба що Укрексімбанк, треба визнати, тримався весь цей час молодцем – давалася взнаки його зорієнтованість від початків діяльності на західні банківські стандарти. Розмови про приватизацію держбанків набирали сили, їх назви вже вписувалися в проекти приватизаційних списків – на рівні з Укртелекомом.
Друга Велика депресія змінила все водночас і до невпізнання. Крах віртуальної економіки залишив попелище від репутації не одного західного банку. Справи розвиваються настільки кепсько, що, схоже, просто участю держави (США, Великої Британії, Нідерландів, Франції чи будь-якої іншої) у банківському порятунку вже не обмежитися – мова дедалі більше йде про націоналізацію банківської ситуації. Стаття в американському журналі «Тайм» обґрунтовує, чому США, принаймні на деякий час, не уникнути націоналізації значної частки фінансового сектора.
Тож годі дивуватися, що на такому апокаліптичному тлі держбанки України наповнилися якщо не грішми, то – новим змістом. Грішми, звичайно, наповнилися теж (і передусім Ощадбанк), щоправда, гроші ці певною мірою специфічні. А ось покликання в держбанків у часи кризи, браку фінансування, обмілілого бюджету, а на додачу ще й газових неплатежів – особливе. За умов відсутності коштів на реалізацію урядових проектів і програм вони мають їх забезпечити. За будь-яку ціну – бажано, найменшу. При цьому під узагальненням «держбанки» мається на увазі передусім Ощадбанк, оскільки Укрексімбанк поки що не кидають на передову. Його тримають у близькому тилу – очевидно, час для його фінансових подвигів ще прийде.
Звідки вони беруть гроші?
Такий кругообіг грошей у трикутнику «уряд – посередники (держбанки) – НБУ» може тривати вічно (або до пришестя наступного уряду), при кожному оберті наповнюючись вливаннями від НБУ. Прибери з цього трикутника посередника – отримаємо пряме фінансування бюджету з боку НБУ, що заборонено законом.
Однак закони для того й існують, аби в чиїхось світлих головах народжувалися шедевральні схеми, як їх обходити.
...І куди вони ті гроші дівають?
Тож аби рятувальник справляв враження атлета, а не інваліда, уряд фактично проголосив курс на централізацію фінансової системи.
Евакуація почалася
А як інакше розцінити низку останніх урядових постанов та закликів?
52-ю постановою від 28 січня уряд зобов’язав усі тимчасово вільні кошти перевести з комерційних банків виключно до державних. Перед цим, у грудні, постановою №1082 щодо вдосконалення схем розрахунків за використану електроенергію та природний газ уряд зобов’язав усі комунальні підприємства перевести свої банківські рахунки до Ощадбанку, аби забезпечити рух коштів до «Газу України». Щоправда, на сьогодні лише 10% із 900 підприємств ТЕК виявилися законослухняними, тож Нафтогаз вирішив їм про це нагадати.
Апофеозом став заклик Ю.В. до пенсіонерів переводити свої пенсійні рахунки з комерційних банків у державні. “Я хотіла б звернутися до пенсіонерів. Справа в тому, що ви отримуєте пенсії через ті банки, які вам зручні, у яких ви відкрили спеціальні рахунки, з якими ви уклали угоди. Але зверніть увагу, якщо той банк, де ви тримаєте свій власний пенсійний рахунок, вчасно – так, як це завжди було, – не віддав вам пенсію, то у мене є порада: усе ж таки користуйтеся послугами державних банків – “Укрексімбанку” та “Ощадбанку”, які виконують свої зобов’язання абсолютно чітко”, – сказала Тимошенко.
Поза сумнівом, прем’єр володіє найдостеменнішою інформацією щодо ситуації у фінансовому секторі, і езоповою мовою попереджає сьогодні про те, що стає реальністю за кілька днів. За час, що минув від того заклику, тимчасову адміністрацію запроваджено ще в кількох комерційних банках, а доллар перетнув позначку в дев’ять гривень.
Фактично, своїм закликом не довіряти комерційним банкам загалом і перевести свої пенсійні рахунки, зокрема, прем’єр оголосила евакуацію фінансового сектора на Ноїв ковчег. Як відомо, там місце «кожній тварі – по парі». Держбанків у нас – саме два.
Станіслав Голубенко