Клімкін вважає, що критика мовного закону – критика трактувань та ілюзій / фото УНІАН
Як відомо, Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.
Україна жодним чином не порушує прав національних меншин у новій редакції закону про освіту, критика ж цього закону з боку низки країн пов’язана з "політичними моментами".
Таку заяву під час форуму Ялтинської Європейської Стратегії зробив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, пише Європейська правда.
"Нинішня критика – це критика не самого закону, а його трактувань та ілюзій. Ми жодним чином не порушили своїх зобов’язань і готові доводити цю позицію. Ми вже неодноразово доносили свою думку нашим партнерам, і Угорщині, і Румунії, зараз до них ще приєдналася Болгарія, та іншим – мовним законом ми не забираємо час навчання мовами меншин. Навпаки – ми лише додаємо викладання українською мовою", - пояснив міністр.
"Ми послідовні у захисті прав меншин, які є нашими громадянами. Але одночасно ми маємо сприяти, щоб ці школярі згодом змогли вступити у інститути та зробити кар’єру, підкреслю, саме в Україні. Нас звинувачують – ми прибираємо викладання біології мовами меншин. Це не так, але одночасно випускники мають знати цю термінологію українською", - додав Клімкін.
Читайте такожМовні положення нового закону про освіту не порушують права нацменшин - МОН
"На останній зустрічі міністрів іноземних справ я доніс цю позицію своїм колегам. Ми готові до дискусій, подивимося – чи готові наші партнери до неї. Адже часто ці побоювання були викликані непорозумінням, а інколи й деякими політичними моментами", - резюмував міністр.
Як відомо, Україна готова направити до Ради Європи на експертизу мовну статтю закону про освіту, щоб підтвердити відсутність порушень міжнародних зобов'язань.
5 вересня Верховна рада ухвалила закон про освіту, який розпочинає реформу освіти в Україні. Закон, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
Закон розкритикували Румунія, Польща, Болгарія, Молдова, Росія, а особливо гостро – Угорщина.
Раніше глава МЗС Павло Клімкін запевняв, що Україна гарантуватиме вільний розвиток мов національних меншин.