Комарно: затишне містечко на кордоні двох держав-сусідок України
15:45, 19.09.2025
13 хв.
Туризм
Невеличке містечко Комарно, що розташоване на півдні Словаччини біля кордону з Угорщиною, доволі мало відоме українцям. Чим воно може приємно здивувати туристів, читайте на УНІАН.Туризм.
На прикладі Комарно УНІАН.Туризм розповість про атмосферу класичного провінційного європейського містечка, а також його історичні та культурні аспекти. Зокрема, там можна побачили стародавню фортецю та інші цікаві архітектурні пам'ятки, поласувати смачною їжею та відпочити на термальному курорті.
- На кордоні двох столиць
- Одне з найстаріших міст Словаччини
- Що варто подивитись у Комарно
- Унікальні архітектурні будівлі
- Де зупинитися і що скуштувати в Комарно
На кордоні двох столиць
Комарно розташоване у мальовничому місці, де річка Ваг впадає до Дунаю. З Угорщиною його з'єднує міст Святої Єлизавети, посередині якого власне й проходить лінія державного кордону. Але тут нема ні пунктів пропуску, ні поліції – жителі словацького Комарно та угорського Комарома вільно ходять та їздять один до одного в гості, на роботу чи у справах.
Ще одна особливість Комарно – воно рівновіддалене до двох європейських столиць, Будапешта і Братислави, тож місцеві за якусь годину-півтори (в межах сотні кілометрів в один та інший бік) можуть легко дістатися до великих аеропортів, торговельних центрів, туристичних родзинок тощо.
Відео дня
Комарно невелике за площею, там живуть, за різними даними, заледве 35-38 тисяч осіб. Десь 60% цього населення становлять угорці, майже 35% – словаки, решта – серби, німці, українці та навіть русини… Тут однаково можна почути угорську та словацьку, причому мовного бар'єру попри значну відмінність угорської та словацької тут не виникає. Місцеві кажуть, це тому, що в Комарно змалечку всі чують дві мови, і практично в кожній родині є представники обох народів.
Водночас самі жителі всіляко підтримують свою культуру та традиції – тут активно діють як словацькі, так і угорські культурницькі центри, працює єдиний на території Словаччини угорський університет, а написи на вивісках магазинів та інших закладів у переважній більшості двомовні. Полікультурність створює особливий колорит містечка, і це відчувається всюди.
Одне з найстаріших міст Словаччини
Комарно належить до найстарійших населених пунктів Словаччини, стверджують офіційні джерела. З часу бронзової доби тут жили кельти, пізніше неподалік римляни, у ранньому Середньовіччі – авари (кочівники з Центральної та Внутрішньої Азії), моравсько-слов'янські племена, а за ними на цю територію прибули угорці, які й побудували тут укріплене місце з замком. Комарно активно розвивалося по обидва боки Дунаю, чому сприяло його розташування на перехресті важливих сухопутних та водних шляхів. Водночас містечко зуміло пережити напади турецької армії за часів Османської імперії і продовжило далі розвиватися.
Проте з середини 18 століття барокове Комарно було практично зруйноване через два потужні землетруси, що пройшли з різницею в двадцять років. Згодом місто пережило численні стихійні лиха – повені, великі пожежі, епідемії чуми та холери.
По суті, Комарно почало набувати сучасного вигляду наприкінці 19 століття та на початку 20-го, коли були побудовані залізні мости через Дунай та Ваг, а також перші залізничні колії. Під час Другої світової війни Комарно кілька разів бомбардували, згодом його більша частина на лівому березі увійшла до складу Чехословаччини, а протилежна – до складу Угорщини й отримала назву Комаром.
Після численних перипетій в містечку залишилось по суті невелике архітектурне історичне ядро, а навколо почали розбудовуватись нові сучасні квартали. Причому в окремих районах для того, щоб дістатися з багатоповерхівки до самого центру, достатньо пройтися пішки хвилин п'ять. Місцеві жителі часто кажуть, що в місті навіть нема потреби мати автівку – хіба що для подорожей та виїзду на природу. До слова, в місті дуже багато дерев, квітів, газони вистрижені, всюди дуже доглянуто і чисто.
Що варто подивитись у Комарно
Перше місце, куди жителі Комарно однозначно рекомендують навідатися – це Двір Європи. Невелика площа є гарно продуманим і спроєктованим місцем, яке репрезентує архітектурне розмаїття всієї Європи. Саме там люблять проводити час місцеві та гості Комарно.
Як розповіла УНІАН українка Марія, котра живе тут з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, основна ідея створення Двору Європи – показати спільне коріння європейської культури. Суть архітектурного рішення полягає в тому, що окремі будівлі площі у стилізованій формі представляють архітектурні особливості забудови багатьох європейських країн та регіонів. Тобто туристи можуть в одному місці побачити характерні риси архітектури 36 країн та регіонів.
"І якщо ви побували в різних європейських державах, то однозначно вловите ці риси, ба більше: окремі будівлі містять символи, які стовідсотково вказують на місце їхнього походження. Приміром, на даху угорського будинку розташована корона-символ Угорської монархії, на якій зігнутий вбік хрестик – саме так виглядає відома корона угорських королів", – зазначає жінка.
Частина дворику нині на реконструкції, причому триває вона вже кілька років. Але загалом це не псує вигляду самої площі. Посередині – фонтан, який у спеку допомагає охолодитися. До речі, влітку тут справді доволі спекотно, тож якщо й гуляти вуличками Комарно, то оптимально – навесні чи восени…
Повертаючись до Двору Європи, слід зазначити, що тут можна побачити будинки, схожі на ті, що є у Німеччині, Сан-Марино, Ісландії, Гренландії, Шотландії, Норвегії, Бельгії, Італії, Румунії та багатьох інших. На перших поверхах будівель розташовані перукарні, салони, різні контори, кав'ярні й навіть одна дуже цікава крафтова пивоварня, сувенірні магазинчики, туристично-інформаційний центр тощо.
Із Двору Європи можна вийти на одну з центральних площ імені Генерала Клапки, посередині якої розташований пам'ятник самому воєначальнику, лідеру антигабсбурзького руху 1848-1849 років. Навколо – ресторанчики, кав'ярні, пансіони. Тут же заслуговує на увагу міська ратуша 1875 року побудови, яку прикрашає висока вежа з годинником, під яким з віконечка у певний час виїжджає скульптурка гусара та звучить мелодія. У центрі скверу перед ратушею встановлено бронзову пам'ятку угорським патріотам.
За кілька десятків метрів від площі Клапки – будівля Університету ім. Яноша Шеє, єдиного в Словаччині університету з угорською мовою викладання. Пройшовши наскрізь через комплекс будівель (тут і виш, і міські адмінприміщення, і амфітеатр), можна вийти до мосту Св. Єлизавети і… потрапити до Угорщини.
Унікальні архітектурні будівлі
Гостюючи в Комарно, варто відвідати справді унікальну систему фортифікації міста. Щоправда для того, щоб уявити грандіозність цієї споруди, аналогів якої одиниці у всьому світі, треба використати дрон чи гелікоптер, бо система включає аж 45 бастіонів та укріплень, що були свого часу зведені на протилежних берегах річок Дунай та Ваг.
Почали будувати фортифікаційну систему ще в середині 16 століття для захисту самого Комарно та розташованого поруч броду і паромної переправи. Контроль над цими об'єктами дозволяв панувати над великою територією. Так, першою в системі укріплень міста постала протитурецька фортеця в клині гирла Вагу й Дунаю, потім спорудили лінію укріплень для захисту західної частини міста, а згодом – лінію споруд із бастіонами, що захищала місто з півночі на правому березі Вагу. Також були зведені плацдарми на словацькій та угорській стороні та дві фортеці.
У підсумку вся система, над якою працювали майже три століття, могла вмістити 200-тисячну армію, вона ніколи не була зруйнована й добре збереглася донині. На думку істориків, ця споруда, що розташована на території двох держав, має всі передумови стати світовою культурною спадщиною і вже навіть внесена до попереднього списку об'єктів ЮНЕСКО.
Зовні побачити бастіони можна в складі екскурсій, а всередину потрапити можливість є не завжди через аварійний стан багатьох елементів та споруд.
Ще одна родзинка Комарно – велика кількість релігійних споруд, що точно буде цікаво історикам та поціновувачам архітектурних пам'яток. На маленьке за європейськими мірками містечко тут два костели – Святого Андрія і Святої Розалії, лютеранська кірха, Кальвіністська церква, православна Введенська церква, синагога.
Перш за все варто відвідати величний костел Святого Андрія, що розташований практично навпроти будівлі Подунайського музею. Костел має цікаву історію: спершу на його місці була зведена у 1677-му єзуїтська церква, на вежі якої, за переказами, стояла двометрова залізна статуя Святого Андрія, що на той час була дивовижею. Оскільки Комарно швидко розвивалося, невдовзі церква не вміщала всіх охочих і влада вирішила розширяти її. Але ці роботи виконували поспіхом і неякісно, тож недивно, що землетрус, який стався 28 червня 1763 року, перетворив храм на руїни. Невдовзі його відбудували, але на цьому біди не скінчилися: за сто років у Комарно сталася велика пожежа, яка знищила майже все місто, а сама базиліка церкви Святого Андрія горіла, за переказами, три дні й так сильно, що в полум'ї розплавилися всі сім дзвонів. В 1860-му костел набув сучасного вигляду в стилі пізнього бароко з елементами класицизму. Всередині поціновувачі можуть побачити справді неймовірної краси вітражі, найстаріший із яких виконаний 125 років тому! До речі, на згадку про великий землетрус щодня о 15:00 дзвонять дзвони костелу і таким чином нагадують містянам про цю катастрофу...
Більшість храмів у Комарно збудовані в стилі бароко з різними елементами. Кожен храм цікавий по-своєму та може багато розповісти про історію міста, серед них і Сербська православна церква Введення Пресвятої Богородиці, і Реформатська церква з 1787–1788 років, яку на час будівництва вважали другим за величиною храмом такого типу в Угорщині (Комарно тоді входило до складу цієї держави), і каплиця Святої Анни з лікарнею, і синагога, котра є однією з небагатьох у Словаччині, які досі діють.
Де зупинитися і що скуштувати в Комарно
Хоч Комарно і невеличке місто, проте тут чимало готелів та пансіонів. Через популярні платформи для оренди житла можна знайти двомісний номер і за 1400 гривень, дорожчий сегмент – від 2500 гривень за ніч і вище.
Щодо їжі, то традиційна словацька кухня проста й дуже ситна та збалансована, з акцентом на картоплю, м'ясо, сир та борошняні вироби, як-от галушки й кнедлі (дріжджове тісто, яке готують на пару).
Найвідоміші страви включають галушки з овечою бринзою та шкварками, густий капусняк з квашеної капусти й ковбаси, сегединський гуляш зі свинини та сметани, а також картопляні млинці та печене свиняче коліно. Кухня має сильний регіональний вплив та нагадує сусідні угорську та австрійську, що й не дивно, адже Словаччина межує саме з цими країнами.
Загалом перекусити можна в багатьох маленьких кав'ярах, розкиданих по всьому Комарно. Якщо схочете пообідати у вишуканому місці в центрі, то слід завітати до ресторану "Клапка", який пропонує бізнес-ланчі за ціною приблизно 17 євро (тут варто спробувати качину грудку з картопляним пюре та вишневим соусом), а також вишукані страви на кшталт молодого поросяти "Порчетта" чи кролика на спажці з червоним вином.
Якщо ж віддаєте перевагу традиційній кухні, то надзвичайно атмосферним місцем є ресторанчик на березі Вагу "Čárda pri Váhu". Тут смачно готують традиційні словацькі галушки з бриндзою та шкварками, супи й тушковану капусту з кнедлями (рекомендуємо замовити Jokaiho polievka, Brinzove halušky, Dusená kapusta s knedľami). Крім чудових страв, тут можна насолодитися й гарними краєвидами, бо саме в цьому місці сходяться дві річки.
До слова, ще в Комарно є однойменний термальний курорт, в якому функціонують два джерела з температурою води 37°. Мінеральні води, які закачують із глибини, мають лікувальні властивості. Також там є кілька басейнів, дитячих гірок, пляжі та майданчик для пляжного волейболу. Курорт користується популярністю і краще його відвідувати у будні.
***
Загалом Комарно – спокійне і повільне провінційне містечко, яке, попри всю свою сонливість, містить дуже багато цікавих місць, пам'яток культури та сакрального мистецтва, а ще – численні водні розваги та фестивалі. Тут однозначно можна із задоволенням провести кілька днів, насолоджуючись гарними краєвидами та вивчаючи європейську історію.
Новини партнерів
