Янукович зробив крок назустріч своїй політичній катастрофі

До політичного невдахи Віктора Ющенка приєднується ще один Віктор... Після поразки на президентських виборах ПР шукатиме заміну Януковичу... Зараз найкращий час для укладення договору між ПР і БЮТ...

Янукович хоче повернутися до переговорів з позиції сили

Усе розвивається дуже швидко. Ще вчора весь київський політичний бомонд – політики, журналісти й політологи – бурхливо обговорював плюси й мінуси широкої коаліції між БЮТ і ПР, а сьогодні лідер Партії регіонів Віктор Янукович раптом відмовився від всіх своїх обіцянок і вирішив брати участь у прямих президентських виборах, зупинивши весь переговірний процес.

Я чомусь упевнений, що своїм успіхом він вирішив зміцнити власну позицію й після президентських виборів знову розпочати переговори з Тимошенко, але вже з позиції сили.

Віктор Янукович

У день великого православного свята Трійці Янукович зробив гучну заяву про припинення переговорів із БЮТ і про своє рішення брати участь у прямих президентських виборах. Можливо, він ще й змінить думку, тому що справжній політик розмірковує не тільки серцем, а й розумом. Але, якщо чутки про «серцеве» рішення Януковича отримають підтвердження, то це означатиме, що він підставив прогресивний партійний актив Партії регіонів, який уже був готовий спільно з БЮТ керувати державою з метою виходу з кризи, а також ступив на стежку прийняття небезпечних і непередбачених рішень як особисто для себе, так і для очолюваної ним партії. Тепер доля цієї політичної сили в руках Віктора Федоровича, а тому вона змушена лише чекати традиційного для неї результату на президентських виборах. Дива не станеться. Після президентських виборів «велике серце» Януковича довго підказуватиме йому численні причини й пояснення поразки. Проте це не врятує ні Партію регіонів, ні її лідера. Але найсильніше страждатиме Україна. Країна на півроку порине в безодню політичної нестабільності й боротьби за владу на всіх фронтах.

Ми попереджали про можливість такого розвитку подій, але як і раніше, упевнені, що найкращий час для переговорів і укладання договору між ПР і БЮТ саме зараз. Країна гостро відчуває потребу в консолідації політичних і економічних сил. Сьогодні страждають від кризи як Схід, так і Захід України. Уперше великі олігархічні групи змушені співпрацювати заради виходу з кризи й зміцнення Української держави. Населення нашої країни втомилося від багаторічного політичного протистояння між політиками Заходу і Сходу України.

Сили БЮТ і Партії регіонів, які є найбільшими політичними гравцями, майже однакові. Жодна зі сторін не може поодинці перемогти ні економічну кризу, ні впоратися з політичним супротивником. Тому, якщо прямі президентські вибори відбудуться, то переговори про співробітництво двох політичних сил доведеться відновлювати, але вже в незручній ситуації конфлікту на виборах. Крім того, ми одержимо болісну дорогу в нікуди, на якій знову розгорнеться люта боротьба між обраним Президентом, українським парламентом і Кабміном. Проте тепер домовитися буде вже складніше, тому що економічна криза поглибиться й доповниться повноцінною й некерованою політичною кризою. А політичні супротивники – дві найбільші партії БЮТ і ПР – зроблять усе, щоб зірвати «миротворчий процес». Адже це найкоротший шлях розвалити політичні сили й посісти їхні місця. І знову все спочатку. Будь-який новообраний Президент швидко втратить в умовах кризи, що поглиблюється, довіру народу й буде знову змушений іти на компроміси зі своїми політичними супротивниками. А населення чекає ще більшого розчарування. І так по колу...

В України не дуже багато політичних шляхів.

Консолідація, колотнеча чи диктатура?

Тимошенко, Янукович

Перший – це відкритий союз між ПР і БЮТ, заснований на демократичних засадах. Це надзвичайно важке й відповідальне рішення для обох політичних сил, яке потребує неймовірної мужності й напруги, а головне – дотримання прийнятих домовленостей.

До речі, перший такий негласний договір уклали між собою в 1991 році комуністична верхівка УРСР, «червоний директорат» і націонал-демократи. Ця угода успішно проіснувала до 2000 року. У 2004 році новий публічний договір за участю міжнародних гарантів виявився вкрай невдалим і призвів до того, що країну лихоманило п’ять років. Сьогодні, у 2009 році, у нас є шанс і необхідність укласти нову угоду між провідними політичними силами – БЮТ і ПР – з метою виходу з кризи й вироблення несуперечливої й ефективної конституційної демократичної машини. У процесі такої угоди обидві політичні сили потрапляють у зону високого ризику, але водночас одержують перспективи виходу країни з кризи й свого подальшого політико-партійного розвитку.

Другий шлях – це традиційний шлях виборів і перевиборів, які нічого не вирішать, а лише відтворюватимуть політичні конфлікти на тлі економічної, соціальної та політичної кризи. Ми прекрасно розуміємо, що від президентських і подальших парламентських виборів Україні не стане легше, тому що справа не в нових людях чи нових політичних силах, а у браку ефективної політико-конституційної машини, яка б давала можливість намертво пов’язати владу й відповідальність, консолідації й мобілізації суспільства, а також можливості швидкого прийняття державних рішень.

Третій шлях – це шлях диктатури... Можна лише уявити, які страждання й випробування чекають молоду Українську державу й суспільство на цьому шляху.

Нарешті – четвертий політичний шлях – це шлях зовнішнього контролю й керування, коли Захід і Москва будуть змушені займатися вже не економічним дефолтом України, а соціально-політичною катастрофою нашої країни. А це означає реальну втрату державної незалежності країни як умови виходу з кризи.

Як засвідчив аналіз основних варіантів політичного кризового розвитку України, усі вони не є привабливими ні для еліти, ні для народу. Тому ми ще маємо час і сили обирати найбільш сприятливі й менш небезпечні шляхи виходу з кризи. Таким чином, шлях консолідації політичних і економічних еліт, відмова переможця від спроби захопити всю повноту влади, відкрите взяття відповідальності за вихід із кризи є не лише нашим історичним шансом, а й неминучістю. Далі продовжувати «собачі бої» між провідними політичними силами небезпечно й неефективно. Головною умовою такого союзу між ПР і БЮТ мають бути публічність угоди й мінімальний консенсус партійного активу обох політичних сил. Результатом союзу мали б стати проект демократичної Конституції України й реальний план виходу з кризи.

Українська політика – не російська рулетка

Насправді, під час кризи нам потрібні дві угоди. Перша – пакт еліт, представлених насамперед політичними силами БЮТ і ПР. Він відкритий і для інших. А друга – це суспільна угода між владою й народом.

Справді, це вкрай тяжкі умови, що потребують взаємозалежності й співробітництва обох сторін. Проте більш як за п’ять років ми звикли жити в логіці конфліктів, розколів і порушень узятих зобов’язань. Ніхто нікому не довіряє: ні політики, ні народ. Країна звикла, що політики розколюють населення на дві частини – Захід і Схід, а також уміло йдуть від політичної відповідальності. Усе це можна хоча б частково зупинити в договорі між ПР і БЮТ у нових правилах політичної гри. І багато в чому від нас залежатиме, на що перетвориться ця угода – у змову політиків і велику невдачу України чи пакт еліт, що візьмуть на себе відповідальність за долю країни.

А рішення Віктора Януковича відмовитися від процесу переговорів означає, з одного боку, велику політичну помилку, оскільки він у будь-якому разі програє президентські вибори Юлії Тимошенко і буде змушений знову сідати за стіл переговорів. З іншого ж боку, його вчинок свідчить про те, що він боїться брати на себе тяжку політичну відповідальність за спільний вихід країни із кризи, боїться труднощів на цьому шляху й критики від свого оточення. Отже, домовлятися з ним після виборів буде ще складніше й небезпечніше. Віктор Федорович не виконає зобов’язань перед своїми політичними партнерами, адже політика – це не «російська рулетка», як хоче переконати всіх Янукович, де від одного кроку вирішуються всі проблеми відразу – пан або пропав...

Ющенко, Янукович

Таким чином, до відвертого політичного невдахи Президента Віктора Ющенка впевнено приєднується ще один Віктор. Лідер Партії регіонів зробив сміливий крок назустріч своїй політичній катастрофі. Незважаючи на різні стартові умови, Янукович програє президентські перегони лідерові БЮТ і буде змушений домовлятися з нею. Тому після його поразки на президентських виборах партійному активу Партії регіонів неважко буде знайти людину на заміну цьому політикові, яка не прийматиме авантюрних рішень на шкоду партії й думатиме не лише серцем, а й ще чимось.

Віктор Небоженко, політолог