Немає ілюзій, що Янукович завтра стане українським патріотом... Мороз прагне створити блок у рамках коаліції... Кожен з трьох підозрює іншого у грі „в темну”... Президентові не вдасться домовитися з групою реваншу...
Нещодавня багатогодинна зустріч Президента, прем’єра та спікера завершилася задекларованими домовленостями про створення робочої групи з підготовки плану діяльності ВР, Президента й уряду, а також про створення Конституційної комісії та про проведення 14–15 лютого круглого столу з підготовки «Дорожньої карти» виконання Універсалу національної єдності. Проте після подолання вето Президента на Закон про Кабінет Міністрів усі ті домовленості виглядають пшиком.
Ми поцікавилися думками політиків та експертів.
Борис Беспалий, народний депутат (НУ):
НЕМАЄ ІЛЮЗІЙ, ЩО ЯНУКОВИЧ ЗАВТРА СТАНЕ УКРАЇНСЬКИМ ПАТРІОТОМ
У тому, що було озвучено, я не помітив якихось серйозних зрушень у позиціях “антикризової” коаліції, але ця зустріч – робоча, вона нічого не перевернула в позиціях сторін і не ставила собі це за мету. Ні в кого немає ілюзій щодо того, що Янукович завтра раптом стане українським патріотом, але це не означає, що діалог і співпраця не може відбуватися.
Андрій Шкіль, народний депутат (БЮТ):
СПЕРШУ ДОВГО ЇЗДИЛИ НАВМАННЯ, А ПОТІМ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ПОТРІБНА ДОРОЖНЯ КАРТА
Ющенко спробував відвоювати позиції, принаймні в дискусії. Стратегічно це виправдана позиція. Не знаю, наскільки дійовим може бути механізм круглих столів, бо такі круглі столи з підписанням Універсалу ми вже бачили. Результату – жодного. А створення „дорожньої карти” на виконання того, що вже було підписано, – це, як довго навмання їздити на авто, а потім вирішити, що треба таки купити карту, щоб зрозуміти, куди їхати. Чому така карта не була розроблена, коли вносилася кандидатура Януковича в парламент?
Про щось, безумовно, було домовлено. У будь-якому разі перемир’я потрібне для того, щоб поновити реєстр пропозицій. Не думаю, що розробка „дорожньої карти” була основним досягненням зустрічі.
Не знаю, чи зводилось усе до заступників міністра внутрішніх справ, керівника СБУ чи ще чогось, але я певен, що лунали посади й прізвища на ці посади в переліку необхідних умов для завершення протистояння. Досі, на жаль, поступки з боку Президента були суттєвішими, ніж поступки з боку коаліції.
Дмитро Видрін, народний депутат (БЮТ), політолог:
МОРОЗ ПРАГНЕ СТВОРИТИ БЛОК У РАМКАХ КОАЛІЦІЇ
Стратегічної мети ця зустріч не може мати, бо жоден з її фігурантів сьогодні не має жодної стратегії. Скоріш за все, це тактичний альянс з тактично-кадровими домовленостями. Це технічна зустріч з домовленістю про тимчасовий ненапад. Стратегічні домовленості будуються не на кадрових домовленостях, а на стратегічному політичному баченні та політичній культурі. Усі три фігуранти зустрічі мають різну культуру – і загальну, і політичну, а, по-друге, вони по-різному бачать майбутнє України, тому жодного стратегічного альянсу тут бути не може.
Валерій Бебік, політолог:
КОЖЕН З ТРЬОХ ПІДОЗРЮЄ ІНШОГО У ГРІ „В ТЕМНУ”
Думаю, що результативність цієї зустрічі можна буде оцінити в лютому, коли відбудеться задекларований круглий стіл щодо виконання Універсалу. Досвід попередніх круглих столів та схожих домовленостей про співпрацю дає підстави сумніватися в його результативності, але, у будь-якому разі, це лише видима частина айсберга. Можна зауважити, що не було прийнято рішення щодо Конституційної комісії, на чому наполягав Ющенко, не вирішено й питання щодо міністра закордонних справ.
Януковичу важливо показати, що його політична сила не є закритою для діалогу. Сам факт того, що цю зустріч показали по телебаченню, де всі три ключові політичні постаті в державі сидять за одним столом, є важливим фактом для кожного з гравців. Домовились чи ні, це вже інше питання.
У будь-яких переговорах дуже важлива психологічна атмосфера. Атмосфера цієї зустрічі була досить напружена. Це як у грі в преферанс, коли кожен підозрює, що можлива гра „в темну”. Можу сказати, що більше напруги відчувалося в Януковичі й Морозі.
Олександр Дергачов, політолог:
ПРЕЗИДЕНТОВІ НЕ ВДАСТЬСЯ ДОМОВИТИСЯ З ГРУПОЮ РЕВАНШУ
Зустріч, безумовно, містила елемент суперництва. Янукович акцентує увагу на своїй миротворчій ролі, бо не хотів би, щоб його політичну силу вважали ініціатором загострень, і зацікавлений у співпраці з Президентом. Але в його партії є войовничі групи, котрі через організаційні й кадрові рішення використовують дірки в законодавстві. Спірний простір дедалі більше захоплюється силою, яка отримала переваги завдяки зміненій Конституції. Боротьба за повноваження триває, і до консолідації ще далеко.
Поступки, безперечно, будуть з обох боків, але треба буде дивитися на принципові результати. Важко судити про виграші та програші на основі сьогочасних тактичних домовленостей, у тому числі й кадрових. Ми маємо важкий спадок протистояння останніх двох років, і не можна сподіватися, що шлях до компромісу буде легким.
Те, що відбувається зараз, можна назвати контрольованим конфліктом, у якому боротьби більше, ніж взаємодії. Президент вкотре пропонує ідею конструктивної співпраці, але треба брати до уваги, що така співпраця можлива лише з частиною коаліції. Комуністи й так звана „група реваншу” в Партії регіонів на співпрацю не налаштовані.
Галина Ключковська