Як політики святкуватимуть Великдень?
Олександра Кужель сховалася від бардаку на Кубі:
На жаль, я зараз на Кубі, на лікуванні. Рідні порадили полікуватися, пока у країні бардак. А тут, де я перебуваю немає православної церкви. Я взяла молитовник, тут є кілька росіян, з ними відзначимо Христове Воскресіння. Зазвичай, я ходжу до Ільїнської Церкви на Подолі і стою всенічну. Як приїду, відсвяткую вдома з рідними.
Андрій Шкіль (БЮТ) поїде до Львова на вареники:
У п’ятницю я сходжу до Плащаниці в Києві. А на сам Великдень їду до Львова. Там підемо у кафедральний Собор Святого Юра, цей храм - завершений взірець українського бароко, і співають там чудово. Після церкви святкуємо традиційно - розговляємося, потім ідемо до Шевченківського гаю. Мама готує, пече паски, а спеціально для мене варить вареники з сиром. На свята треба провідати і тещу, і бабцю... Наступного після Воскресіння дня на Галичині - обливаний понеділок, треба бути обережним, бо хтось із жартівників може облити вас водою, скажімо, у громадському транспорті.
Борис Беcпалий (“Наша Україна”) намагається не їсти співрозмовників:
Я святкую традиційно. Дружина пече паски, фарбує яйця. Але я вважаю, що піст - це насамперед набуття внутрішнього миру. Часом бачиш людину, яка “поїдає” співрозмовника, а через хвилину бере в їдальні тільки пісні страви. В останній тиждень перед Великоднем я намагаюся мирно реагувати на “подразнювачі”, не дратуватися, уважно стежу за своєю внутрішньою рівновагою. Бо лише тілесне утримання - це не більш як дієта.
Янові Табачнику (Партії Регіонів) теща пече шедеври кулінарного мистецтва:
У нашому домі святкують усі свята. Бо в нас у родині є і православні, і католики, і юдеї. Теща пече такі паски, що це просто шедеври кулінарного мистецтва. Вони з дружиною Тетяною йдуть на всенічну, зранку приходять утомлені, але радістю аж світяться. Ну й діти радісно їдять свячене, сідають за стіл і, попри всю поліконфесійність нашої родини, у домі справді є відчуття світлого празника.