Підозрюють, що поданню кандидатури Короля посприяв заступник глави Секретаріату Президента Арсеній Яценюк. І це викликає ще більшу підозру серед офіцерів СБУ, які й без того ремствують від "засилля вихідців з міліції"...
Сьогодні Президент України Віктор Ющенко, скориставшись правом, яке в нього залишилося навіть після конституційної реформи, уніс до Верховної Ради України подання про призначення голови Служби безпеки України. Глава держави зупинив свій вибір на кандидатурі генерал-лейтенанта міліції Віктора Короля.
Нагадаємо також, що Віктор Король є народним депутатом України з березня 1998 року, був членом фракцій НДП (1998 р.), СДПУ(о) (1999–2000 рр.), на сьогодні – у фракції «Наша Україна». Пройшов шлях у правоохоронних органах від оперуповноваженого до начальника УМВС у Чернівецькій області. Керівник оперативної групи із затримання особливо небезпечного маніяка-вбивці Онопрієнка. Був першим заступником голови Державної податкової адміністрації України, а також заступником міністра внутрішніх справ.
Подання Ющенка викликало певне здивування в експертів, оглядачів та самих „есбеушників”. Король навіть не розглядався в такій якості. Вважали, що реальними кандидатами на пост голови „контори” є голова служби зовнішньої розвідки Маломуж, ще один відомий „службист” Вандін та нинішній в.о. керівника СБУ Наливайченко.
Спробуємо в режимі експрес-аналізу визначити позитивні та негативні риси Короля – звичайно, з особистої точки зору автора. Інше питання, як саме вони можуть вплинути на проходження (чи не проходження) його кандидатури через сесійну залу парламенту. Для нинішньої парламентської більшості чорне і біле цілком можуть помінятися місцями.
Плюси
- Король є відомим та авторитетним слідчим, який 30 років віддав службі в органах міліції. Уславився успішним розслідуванням кривавої „справи Онопрієнка”, кількох резонансних справ у Криму та інших регіонах України, став начальником Кримінального розшуку МВС, потім заступником міністра „по слідству”.
- Виявив принциповість, подавши рапорт про відставку з цього високого поста за власним бажанням і особисто пояснивши Президенту Кучмі, що йде через авторитарні методи керівництва, які впроваджує міністр Юрій Кравченко.
- Став „батьком” податкової міліції, розпочавши її з нуля та налагодивши роботу цього нового для України правоохоронного органа (щоправда, під чуйним керівництвом одного із нинішніх „стовпів” Партії регіонів Миколи Азарова).
- Отримав різнобічний досвід парламентської роботи як за профілем – у комітеті з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, – так і в бюджетному комітеті. Добре зарекомендував себе роботою в першому складі слідчої парламентської комісії з розслідування справи Гонгадзе. Зумів філігранно спрацювати в ролі голови слідчої комісії з розслідування банкрутства банку „Україна”: через чотири роки, наприкінці минулого, нарешті опубліковано списки 150 найбільших боржників банку (щоправда, сумнівно, що в них вдасться ці гроші забрати). А сам Король неодноразово наголошував, що фактів причетності прем’єрів – Лазаренка, Пустовойтенка та Ющенка – до розграбування велетенських коштів банку „Україна” виявлено не було.
- Зробив вагомий внесок у перемогу на президентських виборах Ющенка, взявши на себе такий непростий регіон, як рідна Чернівецька область. За Ющенка віддали голосів 80% буковинців. Король пройшов і запеклу „Мукачівську битву”. Є підстави вважати, що в час Помаранчевої революції його авторитет вплинув на багатьох офіцерів МВС і посприяв відверненню силових сценаріїв розвитку подій.
- Король вважається щирим і переконаним націонал-демократом.
Мінуси
- Досить суттєво шкодить Королю репутація „людини Порошенка”, підстави для якої дали тісна багаторічна співпраця та особиста дружба з демонізованим Петром Олексійовичем. Разом з Порошенком Король побував у Партії регіонів, партії „Солідарність”, саме з ним він вступив до блоку Ющенка „Наша Україна”, а згодом – і до партії НСНУ (відносно свіжа цитата з Короля: „НСНУ не має своє стратегії, вона стала неспроможна йти попереду свого суспільства та продукувати ідеї, і тепер вона, на жаль, плентається за суспільством”). Після цього він неодноразово наражався на закиди, аналогічні викладеним у відкритому листі від тодішнього генпрокурора Васильєва: „Показовою є Ваша позиція під час перевірки фактів фальсифікації Державного бюджету, коли Ви зухвало відстоювали явно незаконні дії голови комітету з питань бюджету П.Порошенка, нехтуючи інтересами держави і мільйонів її громадян”). Наскільки відомо авторові, фатального удару по відносинах між Королем та Порошенком завдало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Луценка. На неї претендував сам генерал, вважаючи, що у всесильного тоді секретаря РНБОУ були всі можливості пролобіювати саме його кандидатуру. Після цього в кількох інтерв’ю Короля проривалася образа й на самого Ющенка, а міністра Луценка він критикував при першій-ліпшій нагоді.
- В останні роки Король шалено прагнув очолити „щось правоохоронне”. То він пише законопроект про створення „Державного комітету з протидії корупції”, прозоро натякаючи на те, хто стане на його чолі, то носиться по всіх інстанціях ВР, КМ та АП і по редакціях ЗМІ з концепцією „Національного бюро розслідувань”, яке так і не було створено. І, мабуть, уже не буде.
- Підозрюють, що поданню кандидатури Короля посприяв його земляк-чернівчанин, заступник глави Секретаріату Президента Арсеній Яценюк. І це викликає ще більшу підозру серед офіцерів СБУ: адже саме „кіндер-сюрприз” української політики пообіцяв розібратися, „хто на кого працює” в „конторі”, а потім влаштувати масштабні реформи, які у трактуванні Яценюка надто схожі на елементарні кадрові чистки. Чи не Король стане інструментом цих чисток?
Якими є шанси на проходження Віктора Короля через парламент? Як не дивно, вони можуть виявитися значними, якщо ПУК, тобто, парламентсько-урядова коаліція вирішить, що таке призначення може остаточно паралізувати роботу чи не останньої структури, яка ще продовжує бодай частково працювати на Президента.
Микола Писарчук