Лідер БЮТ нагадала, як рятувала країну в кризу... Гриценко перевіряв себе на довіру до людей... Тягнибок заявив, що націоналізм є любов...
Юлії Тимошенко нарешті дали можливість висловитися у «Великій політиці», про що БЮТ не раз просив Кисельова, отримуючи у відповідь: «у нас не концерт на замовлення». Але Тимошенко прийшла тільки наприкінці ефіру (не хотіла виступати перед Тягнибоком і Яценюком?), і почала вимагати такого ж часу, як давали іншим лідерам опозиції – Гриценку, Кириленку, Тягнибоку і Яценюку. На що Кисельов заперечив, мовляв, пришли б у свою чергу, був би час як у всіх, а в цейтноті опинився б Яценюк. А так... вийшло як вийшло. У програми є ліміт.
Потрібне те, чого у нас немає, а що є – не потрібно
Сильна опозиція потрібна! – упевнено заявив Анатолій Гриценко – до влади прийшла команда, яка працює в режимі лому... він був в уряді Януковича, - там не звикли більше 20 секунд заперечувати лідерові.
Але з єдиною опозицією проблема. Не тому Гриценко не пішов в комітет, що не хоче єдиної опозиції, а тому, що не хоче бути в групі підтримки однієї партії і одного лідера. Буде «переконливий ряд людей, здатних об`єднатися на платформі», - тоді будь ласка. Тут Гриценко озвучив три «не»: не допустити дій влади, спрямованих на масове порушення прав громадян, не допустити дій влади, спрямованих на обмеження і втрату суверенітету України, не допустити дій влади, які створюють загрозу національній безпеці.
Але історія української політики – це історія зрад, довіри між лідерами немає, і здається не буде ніколи. «Значна частина політиків» втратила довіру людей (ПІБ тих, хто не втратив, оратор розголошувати не став), тому «комусь» доведеться відійти в другий ряд. Треба перевіряти себе на довіру людям, що Гриценко і робив під час виборчої кампанії: «у залі, де збирається 500-600 людей задається питання: «У вас є претензії до Гриценка?» - «Ні!», тоді продовжуємо розмову по суті». (Що робити, якщо претензії є, - залишилося за рамками спічу ).
І взагалі за 77 днів свого президентства Янукович вніс «нуль законопроектів», щоб виконати свою програму, а Гриценко – цілих 10, проте вони нікому не цікаві. І це – питання до опозиції: з чим вона прийде до влади. Ось зараз прийшла ні з чим...
А зараз в стані опозиції немає людини, якe всі визнали б лідером. Тому треба втягнути кігті і по черзі рулювати Комітетом, але не таким як вже є, а нормальним, де всі будуть рівні. Але влада ще не зробила критичної маси помилок, щоб люди зневірилися, тому 100-тисячних виступів в Києві не буде.
Співпрацювати з владою неможливо, але треба
Влада і опозиція – це така кореспондентська пара: влада діє, опозиція критикує і доповнює, - визначив В’ячеслав Кириленко. Але це по ідеї, а нинішня влада опозицію не помічає взагалі і майже оголосила її ворожою силою. От говорила опозиція, не треба ратифікувати, а влада не послухала. Позицію щодо Табачника теж ніхто не чує, натомість почали політичні репресії – хочуть зняти недоторканність з Гримчака і Парубія. На зауваження Кисельова, мовляв влада зробила вам великий подарунок, Кириленко відповів «я не знаю», але якщо це не політичні репресії, то де відповідь влади регіоналам, які били по головах колег в Раді?
Доля опозиційної діяльності тепер вирішуватиметься не у ВР, тож всі від профспілок і студентів до просто небайдужих людей – вперед, в лави опору.
Ось підвищить Азаров мінімальні зарплати разів у п`ять, запропонує «радянське суспільство» сите, спокійне, не нервове... - зауважив один з журналістів, - чим ви це перебивати будете? У Ющенка ж не вийшло побудувати країну на самій національній ідеї.
Рецепт простий, – заявив Кириленко, - демократія і єдність країни. А єдність у нас якраз замішується на економіці. У цьому питанні українці об`єднуються без проблем. А влада розколює суспільство спробами реваншу в гуманітарних питаннях... Тож треба показати, що влада і опозиція можуть співпрацювати в питаннях економічної модернізації і підвищення рівня життя населення, - резюмував Кириленко. Але бюджетної реформи в парламенті немає, податкової – теж, про соціальну ніхто взагалі не говорить. І де ж новий підхід нової влади? Немає! Тільки боротьба проти українства. Отже Кириленко реагуватиме.
Тут він несподівано зізнався, що і сам був при владі, але йому в голову ніколи не приходило робити те, що робить нова влада. У те, що завтра людей зо 300 «ляжуть на граніт» на Банковій, Кириленко не вірить, і винна в цьому недолуга політика минулої влади. Винні всі, хто мав відношення до минулої влади, отже треба почекати час – щоб недовіра до них забулася.
З трьох інвалідів Геракла не зліпиш
Питання, чи об`єднається опозиція, на думку Олега Тягнибока, для країни ніякого значення не має. Люди дивляться політичні ток-шоу виключно з метою одержати відповідь на питання: що робити? Тому що, прийде момент, коли людина перестане думати про свій шлунок, і перемкнеться на думки про державу. От коли люди відчують, що влада зайшла до них в хату і забирає те, що «вони наплодили», ось тоді вони і дадуть «відповідну реакцію».
Якщо штучно об`єднати трьох інвалідів – Геракла не вийде! (Цей пасаж Тягнибока зірвав оплески студії ) А зараз об`єднану опозицію створюють штучно. Де колишня більшість БЮТу і Нашої України? Адже 10 депутатів, якщо захочуть, можуть зупинити будь-яке рішення в парламенті, - заявив Тягнибок, пославшись на власний депутатський досвід. І сьогодні треба зробити інвентаризацію депутатів, які «не можуть стати тушками». Хай буде залізних 50, але хай це буде 50 тих, на яких можна розраховувати.
Студентів гнати на Майдан не час – там мають лежати десятки тисяч депутатів місцевих рад, які сьогодні домовляються з владою. Як колишній лікар Тягнибок рекомендує: для 130-кілограмовых депутатів дуже корисно, з погляду дієтології, вилізти з «Мерседесів» і полежати на Майдані. І обіцяє фотографії зрадників розвішувати на всіх стовпах з відповідними написами. Вже час готувати основу для нової, третьої революції. Вона буде такою, що Помаранчева здаватиметься «дитячою пісочницею».
Але лідер такої революції повинен мати право звертатися до народу, а якщо нинішні претенденти на роль лідера були при владі, і цю владу не використали, то за ними народ не піде. Тому «Свобода» вирішила підтримувати будь-кого, хто б не виступив проти Януковича і за національні цінності. Але ніякого лідерства! Зараз йде не ідеологічна дискусія, - заявив Тягнибок, - зараз йде дискусія боротьби. Революції програвалися тому, що після них не було люстрації.
Але разом боротися і разом йти до влади – різні речі. От будуть вибори, тоді і поговоримо про ідеологію, - пообіцяв Тягнибок і заявив, що «націоналізм є любов».
Барикад бути не повинно, але якщо до цього дійде, треба бути на них
Триває складний процес пошуку взаємодії з владою. У Арсенія Яценюка немає сумнівів, що просто так сісти і про щось домовитися з Партією регіонів практично неможливо. Тому для себе він поставив завдання: пропонувати альтернативу, одержувати її підтримку у людей, і через людей примушувати владу прислухатися до опозиції. ПР має зрозуміти, що її високі рейтинги не вічні, і швидко почнуть падати. Завдання на сьогодні – побудувати майбутнє, в цьому Яценюк бачить свою особисту перспективу, і перспективу України в цілому.
А Янукович тільки й чекає, що оппозиції, яка кидається яйцями та запалює димові шашки, - це йому найвигідніше. Була б повна процедура розгляду в Раді питання ратифікації харківських угод, йому було би набагато складніше. А так люди не розуміють, за що воюємо. Їм не пояснили, що проблема не у Москві, а у Януковичу. Але те, що він порушив під час підписання Конституцію, треба доводити. Швидкої перемоги Яценюк не обіцяє, але кінець кінцем перемога обовязково буде.
Союз з бізнесом сьогодні найбільша небезпека для опозиції. З ними справу мати категорично не можна – вони перебувають під постійним пресом влади.
А людина піддається спокусам, одна з яких – влада. Але Яценюк зміг не піддатися, адже йому пропонували крісло, а він відмовився, а «хтось» погодився... І тепер питання, «за що фінансувати?» діяльність партії Яценюк сам собі ставить кожного ранку. Але сьогоднішні партії – це суцільні бізнес-проекти, а сьогоднішні фракції в парламенті – закриті акціонерні товариства, значить порятунок незалежної опозиції – в публічній сплаті членських внесків.
Головне не допустити барикад. Але якщо діалог не вийде і дійде до крайнощів, на них лізти доведеться за відсутністю іншого виходу.
Як поведеться Яценюк щодо нововідкритої кримінальної справи проти Тимошенко і щодо тих кримінальних справ, що ймовірно з`являться за підсумками міжнародного аудиту діяльності екс-прем`єра?
Я вже повівся, - заявив Яценюк. Направив запит в Генпрокуратуру, щоб пояснили, це – політичне замовлення, чи дійсно є підстави для переслідування. Подивимося, якою буде відповідь. Але взагалі-то це – «великий подарунок Тимошенко». Яценюк не вірить, що там є правові підстави, але якщо є, це – справа суду.
На останніх виборах він пройшов серйозну школу і зрозумів, що в політиці його гладити не будуть. А опозиція протистоїть владі не тому, що щось не подобається, а тому що ніхто не давав права узурпувати владу. В цілому ж Яценюк – оптиміст, тут він послався на царя Соломона і на «все минеться».
(«Тимошенко сіла поруч з Тягнибоком в студії - фантастика!!!» - такий запис з`явився в твіттері «Великої політики», коли лідер БЮТ розташувалася в студії. Адже під час останніх мітингів під Верховною Радою охорона і «ближники» Тимошенко «ширмочкою» ставали перед екс-прем`єром, варто було тільки вийти на сцену лідерові «Свободи». Щоб не було спільних фото з маргіналом?)
Рахувати кожну копійку, витрачену владою
Перед Юлією Тимошенко Кисельову довелося вибачатися за дефіцит часу. І не один раз. Лідерові БЮТ пояснили, що часу давали однаково всім. Якби вона прийшла у свою чергу (слово давали в алфавітному порядку), то в цейтноті опинився б Яценюк. Ну а як вона запізнилася (того вечора Тимошенко була відразу на двох ток-шоу – спершу у Шустера, після у Кисельова), проблема з часом з`явилася у неї, адже у кожної передачі є ліміт, нічого не поробиш...
Нарешті екс-прем`єр перейшла до питання дня: опозиція, в її баченні, - це не тільки слово, але і можливість впливати на події. Проте не самими мітингами і виступами з трибун. Опозиції потрібний правовий інструментарій на випадок якщо ситуація «розгортається не так, як треба», і вона вирішує «зупинити владу».
Що стосується об`єднання опозиції, то свою провину як політика, не здатного змиритися з другими ролями, Тимошенко не визнала. Про об`єднання в традиційному сенсі мови не йде, і взагалі не треба так ставити питання. На лідерство Тимошенко не претендує, потрібна координація. Тут лідер БЮТ послалася на свою «настільки високу любов до України», що лідерство, особисті амбіції значення вже не мають. Треба сісти за круглий стіл і звідти протидіяти владі.
У питанні порушеної проти неї кримінальної справи Юлія Володимирівна висловилася категорично: якщо вже застосовувати кримінальний кодекс, то до всіх, і не тільки за підсумками зміни влади. Треба дати опозиції Рахункову палату, щоб щодня перевіряла, «куди йде кожна копійка». Рахунковій палаті – право проводити слідчі дії і звертатися до суду. А ще щоб це відбувалося без санкції Генпрокуратури. Поки влада буде безконтрольною, вона залишатиметься найбільш прибутковим бізнесом, резюмувала Тимошенко.
У відповідь на зауваження журналіста, що Юлія Володимирівна після програних виборів нічого в собі не змінила – залишилися тими самими риторика, жести, прагнення все тримати під контролем, вимагати найбільш зручного для себе формату навіть в телепередачах... - Тимошенко заявила, що з програних виборів винесла головний урок: більше не програвати. Тому що вірить: її команда насправді може змінити країну і дати Україні іншу якість життя. Пригадала і про те, як вистояла в кризу, пошкодувала, що не змогла реалізувати свою програму.
А Янукович здає волості, як у фільмі про Івана Васильовича, тому Тимошенко не хоче чекати понеділка, щоб достеменно дізнатися, які документи будуть підписані. Їй не подобається відсутність широкого громадського обговорення міжурядових угод до їхнього підписання.
Святкуючи підписані Юлією Володимирівною 19 січня газові угоди, в Газпромі випили все шампанське – не лишилося нічого, парирував російський гість Олексій Бенедіктов. Тимошенко посміялася з ним дуетом...
Олена Перегуда
Фото Володимира Гонтара / УНІАН