До блоку увійшли дев’ять політичних партій, а до конференц-зали – відповідно – 9 політлідерів: В’ячеслав Кириленко (НСНУ), Юрій Луценко («Вперед, Україно!»), Борис Тарасюк (НРУ), Анатолій Матвієнко (УРП «Собор»), Юрій Костенко (УНП), Володимир Стретович (ХДС), Владислав Каськів (“Пора”), Юрій Кармазін (Партія захисників вітчизни), Микола Катеринчук (Європейська партії України).
|
| Угода про створення мегаблоку дала шанс і тим, хто дарма задирав носа, і тим, кого вже вважали політичними трупами |
|
| Остаточно проявилися темні конячки, які мали вступити в демократичний блок |
Увійшли як переможці й так само, дещо патетично, головні демократи стали розповідати, про перемогу єдності великих і малих демократів, про підтримку політики Президента, про народний похід проти депутатської недоторканості, про створення єдиної партії національно-демократичного спрямування після завершенню виборчої кампанії. Про те, зрештою, що збулася мрія демократів ("рішучий хрестовий похід проти корупції і злочинності”).
Жодного слова про те, що ж демократи не могли поділити, поки народ стежив з нетерпінням, “об’єднаються нарешті чи ні?”
|
| Та сама угода. Чи стане вона панацеєю? |
|
| Чи надовго вистачить об`єднання демократів? От у чому питання |
|
| Представники мегаблоку обіцяють не ділити місця і портфелі. Що буде після виборів? |
Не схотіли говорити й про те, чому Правиці не дісталося жодного місця в першій десятці. “Будєм жить”, – видав одну з улюблених фраз Юрій Луценко, який заступився за скромних лідерів Правиці. А ті, своєю чергою, не зовсім зрозуміли запитання, чи готові вони зробити політичне харакірі, об’єднавшись з мегаблоком (за умови, що партіями при цьому доведеться пожертвувати). Знову вступив Луценко, який назвав недоречним використання іноземних термінів – чи то натякнувши, що ми, мовляв, не самураї, чи то японського слова не зрозумівши.
Дмитро Стаховський