Федерація профспілок стримала обіцянки вивести на Майдан маси протестуючих... Критикували уряд і Президента, висували ультиматуми, погрожували… Репортаж
Федерація профспілок України стримала свої недавні обіцянки вивести на Майдан маси протестуючих проти підвищення цін на газ, електроенергію, житлово-комунальні платежі і транспорт. Інша справа, організатори акції, як завжди, видали бажане за дійсне, пообіцявши сто тисяч учасників.
Насправді людей було у декілька разів менше. Але і за такий захід можна сміливо ставити «галочку»: варто врахувати, що, по-перше, вже почався період відпусток, по-друге, в Києві стояла тридцятиградусна спека. І щоб в таких умовах зібрати десятки тисяч чоловік, потрібні вагомі економічні причини. Людей на таке може покликати або прийдешнє погіршення рівня життя, або щире бажання заробити.
Минула акція показала, що Федерація профспілок намагається адаптувати свій піар до вимог часу. Правда, це поки не дуже виходить. Неможливо було без сліз чути пісні, що лилися через підсилювачі. У одній з них були такі слова: «Опускали страну, опускали народ. Кто там был виноват, черт его разберет». Музичний супровід – помісь радянського маршу з шансонним «блатняком».
Запам`ятався ще один шедевр – розповідь від імені звичного роботяги, життя якого стає з кожним днем все гіршим. Дійшло вже до того, що «після стількох років роботи – ганьба: не відчуваю себе мужиком». Приспів тут такий: «Ах, куда нам идти? Его должность знакома: он простой председатель профкома. Человек на пути». Всі робітники тягнуться до цього голови, який показує їм вихід. Закінчується все тим, що ліричний герой завдяки своїй сміливості теж стає головою профкому. «Да и кто я такой? Моя должность знакома: я теперь председатель профкома».
- А чому ви в касці? – запитав я у неї.
- Ось, несу людям ікону Святої Трійці, - відповіла жінка.
І, правда, на білій касці красувалося зображення ікони Святої Трійці. Все стало ясно.
Після мітингу учасники акції рушили до Верховної Ради, покричали і там. Кожен, хто виходив з парламенту, одержував дозу ненависті, виражену в простому слові «Ганьба!» Протестуючі паралізували рух по вулиці Грушевського. Потім в натовпі пролунав клич не пропускати «мерседеси». «Мерседеси» все ж таки поволі просувалися між людьми: мабуть, ніхто не знав, як виглядають ці машини.
Після першої дня учасники акції стали розташовуватися в найближчих кафе, де відкривали сумки з припасеними бутербродами і салатами. Було спекотно - багато хто збивав спрагу пивом. Благо що, на відміну від недавнього минулого, воно відпускалося не тільки членам профспілки.
Олексій Просєкін