Стратегія Російської Федерації у найближчому майбутньому, по-перше, полягає в тому, щоб, поклавши неміряну кількість людей, поступово просуватися на фронті. По-друге, атаками на інфраструктуру примусити українське суспільство погодитися на будь-які умови угоди. По-третє, залякуючи Європу, примусити її припинити підтримку України. А якщо не вийде, то дочекатися приходу до влади євроскептичних антиукраїнських популістів.
По-четверте, обіцянками фантастично вигідних бізнес-проєктів тримати президента США Дональда Трампа подалі від інструментів тиску на Росію.
Стратегія України, своєю чергою, полягає в тому, щоб, по-перше, вбивати більше російських окупантів, ніж Москва здатна мобілізовувати. По-друге, дальніми та середніми ударами вибивати в Росії логістику, військове виробництво та коштовні невідновлювальні ресурси (літаки, ППО тощо). По-третє, дальніми ударами вибивати нафтопереробку та нафтоекспорт, заганяючи російську економіку в дефіцит. По-четверте, схилити Європу до активніших дій. По-п'яте, постійними дипломатичними танцями тримати Трампа подалі від інструментів тиску на Україну.
Стратегія США у той же час полягає в тому, щоб, натиснувши на слабкого (в їхньому уявленні - це Україна), швидко примусити його до угоди на умовах сильного, забезпечивши собі лаври миротворця, можливість зосередитися на інших питаннях та гарантію, що Російська Федерація не колапсує й не потрапить до рук Китаю.
Окрім того, США треба розбити європейську єдність, щоб Європа не стала центром сили.
В такій ситуації стратегія Європи полягає в тому, щоб виграти час на переозброєння та розгортання збройних сил, на внутрішньополітичну та європейську консолідацію, на те, щоб пересидіти президентство Дональда Трампа.
Стратегія Китаю полягає в тому, щоб дочекатися послаблення всіх сторін, остаточного розриву США з Європою, остаточного послаблення Росії, та отримати необхідні ресурси, ринки збуту та майданчики розвитку без силових дій.
Стратегія всіх інших полягає в тому, щоб половити рибу у каламутній воді.
В цій системі координат ми житимемо 2026 рік.
Валерій Пекар, підприємець, громадський діяч, публіцист, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи