Україна не змінюватиме закон про освіту для задоволення вимог тих чи інших країн – МЗС

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що Україна не змінюватиме закон про освіту, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн.

Читайте такожНове загострення між Україною і Угорщиною: МЗС вважає неприпустимим висловлювання угорського консула

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив на спільній прес-конференції з міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску в Бухаресті. Трансляція велась на сторінці МЗС України у Facebook.

«Коли закон про освіту був ухвалений, Венеціанська комісія Ради Європи висловила низку зауважень до нього. Україна внесла зміни і виконала рекомендації Венеціанської комісії. Ми не плануємо більше змінювати цей закон, щоб задовольняти вимоги тих чи інших країн», - заявив він.

Водночас, як відзначив Кулеба, Київ налаштований забезпечити імплементацію закону про освіту таким чином, щоб інтереси України та Румунії були захищені.

«Для мене румунська меншина в Україні є нашим надбанням, і тому ми працюватимемо таким чином, щоб румуни в Україні залишалися румунами, але при цьому були українцями та були інтегрованими в наше суспільство», - підкреслив голова МЗС, додавши, що перехід на нову систему освіти для шкіл, зокрема з румунською мовою викладання, перенесений на 2023 рік.

«У нас ще є трохи менш як три років, щоб забезпечити адаптацію шкіл», - підкреслив голова МЗС.

Закон "Про освіту" в Україні: що відомо

• Законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою. Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
• Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.
• Венеціанська комісія, серед іншого, рекомендувала забезпечити достатній рівень навчання офіційними мовами ЄС представників відповідних меншин; продовжувати забезпечувати достатню питому вагу освіти мовами меншин на початковому і середньому рівнях на додаток до навчання державною мовою; підвищити якість викладання української мови як державної; звільнити приватні школи від нових мовних вимог тощо.
• Верховна Рада, ухвалюючи закон про функціонування української мови як державної, серед іншого, продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську.