МЗС України вважає неприпустимим висловлювання консула Генерального консульства Угорщини в Ужгороді про неможливість в'їзду на територію України окремих угорських посадових осіб.
Про це йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ України.
"МЗС з подивом сприйняло заяви щодо заборони на в'їзд державному секретареві Канцелярії прем'єр-міністра Угорщини Яношу Потапі", - йдеться у повідомленні.
У МЗС наголошують, що неможливість в'їзду пов'язана з введеними урядом України обмеженнями на в'їзд іноземців у контексті протидії пандемії коронавірусу, що добре відомо угорській стороні і не носить політичного характеру.
"У цьому контексті вважаємо неприпустимими висловлювання консула Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Куті на урочистостях 3 вересня з нагоди відкриття відремонтованої середньої школи № 10 ім. Габора Дойки в м. Ужгород", - йдеться у повідомленні.
У відомстві зазначили, що така риторика дипломата свідчить про неповагу до законів країни перебування і свідомо вводить в оману громадськість, не сприяючи нормалізації українсько-угорських відносин. "Ми очікуємо, що будуть зроблені відповідні висновки", - заявили українські дипломати.
"Ми з розумінням ставимося до запроваджених Угорщиною обмежень у контексті протидії пандемії коронавірусу і очікуємо на таку саму повагу з угорського боку до рішень уряду України", - йдеться у повідомленні.
У зв'язку з викладеним до МЗС буде запрошено посла Угорщини в Україні.
Відносини України та Угорщини
- Відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
- Угорщина блокує проведення засідань Комісії Україна-НАТО, заявляючи про нібито порушення прав угорців, які живуть в Україні, через положення закону, яким визначено, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова.
- Згідно з висновком Венеціанської комісії від 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті закону "Про освіту".
- 16 січня Верховна Рада ухвалила закон про повну загальну середню освіту.
- У Міністерстві освіти і науки повідомили, що законом передбачено три моделі вивчення української мови у школах. У МОН запевнили, що мовні положення нового закону були написані за результатами численних консультацій з представниками нацменшин та за результатами рекомендацій Венеціанської комісії.
- Зокрема, друга модель передбачена для шкіл з навчанням мовою нацменшин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі: материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі; у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою. Разом з тим зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
- Водночас Сійярто запропонував не збільшувати кількість предметів викладання українською мовою для нацменшин, що передбачено новим законом про середню освіту.
