На станцію "Академік Вернадський" вирушила нова зміна українських вчених / Фото НАНЦ
Дослідження, які українські вчені ведуть в Антарктиді вже більше 20 років, важливі не тільки для вітчизняної, але й для світової науки.
На антарктичну наукову станцію «Академік Вернадський» 22 березня вирушила 23-тя українська наукова експедиція, яка буде нести на об'єкті цілорічну вахту, спостерігаючи за зміною клімату та озонового шару.
Про це йдеться у матеріалі журналу «Новое время». Зазначається, що разом з «зимувальниками» до Антарктиди вирушили і так звані «сезонщики» - 12 вчених, які проведуть на станції короткострокові дослідження (зокрема – взяття зразків). Сезоном в Антарктиді називають 2-3 місяці "літа", коли тане лід.
Читайте такожВ Антарктиді утворилася гігантська загадкова діра (фото)
Біологічні, геологічні, геокосмічні дослідження, які українські вчені ведуть в Антарктиді вже більше 20 років, як наголошується, мають значення не тільки для вітчизняної, але і для світової науки. На вітчизняні розробки у сфері біології, зокрема вивчення антарктичних мікроорганізмів, посилаються провідні світові вчені. А прогнозами українських метеорологів, які точно передбачали погоду в Антарктиді на три місяці вперед, користуються дослідники інших країн.
"Нам є чим пишатися",— зазначив Євген Дикий, в. о. директора Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ).
Українці, які бажають провести рік на Південному полюсі, ось уже 23 роки проходять жорсткий конкурсний відбір. До складу експедицій входять не лише вчені – на станції також потрібен і обслуговуючий персонал: механіки, лікарі й кухарі. Серед головних етапів конкурсу — медкомісія: крім відсутності хронічних захворювань полярники повинні бути фізично витривалими та психічно стабільними.
В Антарктиді полярників на кожному кроці полярників може підстерігати небезпека. Хоча там і немає ведмедів, але є агресивні поморники — дикі птахи розміром з яструба, які, захищаючи кладку яєць, можуть нападати на людину. Навіть доброзичливі пінгвіни, які в Антарктиді зовсім не бояться людей і гніздяться поблизу станції, при спробі сфотографуватися з ними запросто можуть клюнути своїм потужним дзьобом. У воді вчених може підстерігати один із найстрашніших хижаків Південного полюсу – морський леопард.
За небезпечну роботу на станції полярники отримують близько € 600 на місяць, зберігаючи при цьому зарплату на своєму робочому місці. Але головною мотивацією для такої поїздки залишається все-ж таки професійний інтерес — можливість проводити унікальні дослідження в царстві льоду і снігу, де повністю відсутній вплив цивілізації.
Харчуються учасники експедиції за старими радянськими нормативами підводників, запасаючись продуктами на весь період зимівлі. Наприклад, борошна і м'яса потрібно по 1,2 т на експедицію, риби — 310 кг, картоплі — 2 т. В пайку також ковбаси, сири, консерви і навіть червона ікра. Алкоголь теж є, але він лімітований, виходячи з кількості майбутніх свят. Це 13 пляшок шампанського і 70 пляшок вина.
Учасники перших українських полярних експедицій, втім, привезли в Антарктиду самогонний апарат. І всі ці роки за власним рецептом, який тримається в секреті, женуть горілку Вернадівку. Потім продають її туристам в знаменитому барі Фарадей на своїй станції
За три літніх місяці Вернадського відвідують близько 4 тис. туристів зі всього світу, а потім дев'ять місяців українські вчені знаходяться в повній ізоляції, підтримуючи зв'язок із зовнішнім світом лише інтернетом.
Нагадаємо, 21 березня у МОН відбулися проводи 23-ї Української антарктичної експедиції. Експедиція буде перебувати на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» цілий рік. До її складу увійшли 12 осіб - 7 вчених і 5 технічних працівників.
Ще одна експедиція – сезонна, буде працювати під час перезміни 22-й і 23-й УАЕ - протягом майже трьох тижнів. Вчені, зокрема, будуть відбирати зразки для досліджень, на які подали заявки 20 науково-дослідних установ України.
Детальніше про нової української антарктичної експедиції читайте у свіжому випуску тижневика «Новое время» (29 березня 2018 №12 (189).