Археологи знайшли під селом посудину віком 1800 років, наповнену десятками тисяч римських монет

Посудини були акуратно поміщені в поглиблення, вириті в підлозі житлового будинку римської епохи.

Археологи виявили три посудини, наповнені тисячами римських монет, у невеликому селі Сенон у Франції, де продають найдорожче варення у світі. Ці ємності, заховані під підлогою стародавнього будинку майже 1800 років тому, могли вміщати понад 40 000 монет. Про це пише The Daily Galaxy.

Знахідку було зроблено під час розкопок, що проводяться Національним інститутом превентивних археологічних досліджень (INRAP) на північному сході Франції.

Зазначається, що посудини - амфори - були акуратно розміщені в поглибленнях, виритих у підлозі житлового будинку римської епохи. Хоча скарби монет часто пов’язують із періодами небезпеки чи конфліктів, спосіб розміщення цих посудин дозволяє припустити, що вони могли слугувати своєрідною давньою системою накопичення заощаджень.

За словами нумізмата Венсана Женев'єва, який вивчає ці монети, у першому посуді було близько 38 кілограмів монет, що становить приблизно 23 000–24 000 штук. Другий посуд важив близько 50 кілограмів і, ймовірно, містив від 18 000 до 19 000 монет (така оцінка зроблена на основі монет, витягнутих із його розбитої горловини).

Прихована колекція монет, вбудована в стародавній будинок

Три посудини було виявлено в житловій частині поселення, а не в якомусь окремому сховищі. Археологи з’ясували, що амфори було встановлено у спеціально підготовлених поглибленнях усередині приміщення, причому їхні горловини знаходилися на одному рівні з підлогою.

Важливо, що таке незвичайне розташування вказує на те, що посудини мали залишатися доступними. Замість того, щоб одразу закопати їх і забути, власники могли відкривати їх і використовувати вміст у міру необхідності.

Цю гіпотезу підтверджують деякі деталі. За даними, на краях двох посудин було виявлено прилиплі монети; це свідчить про те, що люди додавали нові монети вже після того, як ємності було поміщено в землю, але до того, як поглиблення було остаточно засипано.

Будинок, у якому знайшли посудини, був частиною більшого поселення з кам’яними спорудами, підвалами, майстернями з печами та системами підігріву підлоги. Неподалік також розташовувалося римське укріплення. Римські монети розкривають забуту історію.

Найімовірніше, ці монети були заховані в період між 280 і 310 роками нашої ери - незабаром після падіння Галльської імперії. Ця держава, що відокремилася від Риму, контролювала Галлію та прилеглі землі у 260–274 роках, перш ніж імператор Авреліан повернув їх під владу Риму.

Серед знахідок є монети з портретами Вікторіна, Тетріка I та Тетріка II - правителів, пов’язаних із Галльською імперією. Ці монети допомагають дослідникам зрозуміти, які грошові знаки були в обігу в регіоні в епоху політичних змін.

Згідно з офіційним повідомленням, ця знахідка не обов’язково є скарбом, захованим через якусь миттєву загрозу. Розташування посудин у будинку та свідчення того, що монети були туди поміщені пізніше, вказують на більш прозаїчне призначення: тривале зберігання заощаджень. У статті зазначено:

У цьому районі вже відомо про приблизно 30 інших скарбів римських монет, однак лише деякі з них дають настільки детальну інформацію про те, де і як зберігалися гроші.

Римське багатство, приховане на 1800 років

Стародавнє поселення проіснувало недовго. На початку IV століття його знищила сильна пожежа; хоча згодом поселення було відновлено, чергова пожежа зрештою призвела до того, що люди покинули це місце.

Цікаво, що один із трьох посудин було вивезено ще в давнину. У заглибленні, де він колись стояв, залишилося лише три монети - мізерне свідчення того, що тут зберігалося раніше.

Дві інші посудини залишалися прихованими від очей, поки їх не виявили під час сучасних розкопок. Пролежавши в землі майже дві тисячі років, ці монети тепер дають змогу зазирнути в просту, але цікаву сторону життя римлян: як люди зберігали свої гроші у власних будинках.

Новини археології

Археологи виявили в горах над австрійським містом Гальштат систему тунелів і камер залізного віку загальною довжиною майже 300 метрів. Вона свідчить про гірничодобувну діяльність, історія якої налічує неймовірні 7300 років.

Вас також можуть зацікавити такі новини: