Найбільший за всю історію спостережень блакитний тунець важив 679 кілограмів.
Блакитний тунець - риба, яка вражає своїми характеристиками: він важить, як два ведмеді гризлі, здатний мчати через океан зі швидкістю понад 70 кілометрів за годину, а коли з'являється на світ - має розмір з вію. Про цю рибу йдеться у матеріалі Discover Wildlife.
Зазначається, що найбільший за всю історію спостережень блакитний тунець важив 679 кілограмів і був спійманий біля узбережжя Канади у 1979 році.
На початку життя ця риба має розмір з вію, але за перші шість місяців набирає вже 1 кілограм. У 10 років його довжина сягає близько 2 метрів, а вага — 170 кілограмів. У 20 років він може важити до 400 кілограмів і мати довжину 2,7 метра.
Тунець-рекордсмен був пійманий у 1979 році біля Нової Шотландії в Канаді - він мав вагу 679 кілограмів.
Це одна з найшвидших риб у океані — вона здатна плисти зі швидкістю до 70 км/год.
Він має синьо-сріблясте забарвлення, на відміну від жовтувато-зеленого в жовтоперого тунця. Його грудні плавці коротші та не доходять до другого спинної плавця. Другий спинний плавець поєднує сірі й жовті тони, а хвостовий плавець - темно-синій.
Ця риба живе в усіх океанах світу, переважно у відкритому морі. Існує три його основні популяції.
Східно-Атлантична популяція (включаючи Велику Британію): нереститься в Середземному морі, мігрує до північних (Велика Британія, Норвегія) та південних (Західна Африка) районів Атлантики.
Західно-Атлантична популяція: нереститься в Мексиканській затоці, мігрує аж до Норвегії. Як і лососі, вони повертаються до місць народження.
Тихоокеанський тунець: мешкає між Японією, Китаєм і західним узбережжям Північної Америки.
Південний тунець: живе в Південній півкулі — від тропіків до субантарктики; щорічно нереститься біля південного сходу Яви.
Молоді особини їдять ракоподібних, рибу й головоногих молюсків (як-от кальмарів). Дорослі ж полюють на оселедців, анчоусів, сардин і скумбрію — залежно від регіону.
Основний хижак - людина. Тунець - цінна промислова риба, яку виловлюють для споживання в усьому світі.
Південний блакитний тунець - під загрозою зникнення, тихоокеанський тунець - близький до цієї загрози
Атлантичний тунець у 1996 році був на межі зникнення, але у 2021-му переведений до категорії "найменший ризик" завдяки квотам і боротьбі з незаконним виловом.
Східна атлантична популяція, що нереститься в Середземному морі, за 40 років зросла на 22%, західна - скоротилася більш ніж удвічі.
Усі популяції блакитного тунця потерпають від надмірного та незаконного вилову. Програма MSC (Marine Stewardship Council) заохочує сталий риболовний промисел. Продукти зі знаком MSC мають сертифікат сталого походження.
5% річних доходів MSC спрямовується на Ocean Stewardship Fund — із 2019 року надано понад 2,1 млн євро на підтримку 64 проєктів зі сталого рибальства. Один з таких проєктів - вивчення скатів, які випадково потрапляють на гачки під час ловлі тунця.
Блакитні тунці - мігруючі риби, які перетинають міжнародні води, тому управління потребує глобальної співпраці. Міжнародна комісія зі збереження атлантичних тунців (ICCAT) працює над науково обґрунтованою системою управління виловом. Вона передбачає контрольні правила для вилову, моніторинг популяцій і адаптивне управління.
Очікується, що стратегія буде офіційно затверджена у листопаді цього року.
Раніше УНІАН розповідав, що Україна втрачає рідкісні види риб, зокрема осетра атлантичного і шипа. Ці два види осетрових офіційно визнані зниклими із природних водойм країни. За слвами іхтіологині Інституту зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України Юлії Куцоконь, під загрозою зникнення опинилися й інші представники осетрових, які раніше були звичними для української фауни, зокрема білуга, севрюга, стерлядь та осетер руський.
Також Куцоконь розповідала, чи є велетенські соми в водоймах України. За її даними, гігантських сомів, вага яких перевищувала б 100 кілограмів, немає, бо їх виловлюють у дрібнішій вазі, мовляв, виростати до величезних розмірів сомів буквально не встигають. "Те, що їх виловлюють прицільно, наприклад здорових сомів, це не окей. Їх буде менше, значить", - зазначила фахівчиня і додала, що навіть якби соми виростали до 500 кілограмів, то жодної загрози вони не становили б: на човни, наприклад, ці особини точно не нападали б.