Чому акула-молот має таку дивну форму голови: пояснення учених

Звісно, така голова потрібна зовсім не для того, аби завдавати комусь ударів цим "молотом".

Акула-молот має чи не найбільш дивну форму голови серед усіх великих істот на Землі. Але чому вона є саме такою? Науковий вісник IFL-Science дав пояснення цій загадці природи.

Варто зауважити, що насправді акули-молоти - це не один вид, а ціла родина молотоголових (Sphyrnidae). Найвідомішою з них є велика акула-молот — виростає в середньому до 4 метрів. Найменший представник сімейства, капелюхоголова акула, сягає лише півтора метра. Незалежно від габаритів, усі вони мають відносно невеликий рот і характерну голову у формі молота, яка дарує їм низку переваг.

По-перше, така форма забезпечує широкий кут зору, що допомагає під час полювання. Дослідження 2009 року показало, що крилоголова й гребінчаста молотоголові акули мають бінокулярні поля зору 48° та 34° відповідно, тоді як у звичайних акул цей показник не перевищує 15°. Це дає їм перевагу у виявленні здобичі, ухиленні від загроз і виживанні.

Форма голови також дає змогу ефективніше використовувати особливі сенсорні органи, відомі як ампули Лоренціні. Це чутливі пори на шкірі голови, що реагують на електричні поля у воді. Через специфічну форму голови у акули-молота вони розташовані на більшій ширині, ніж у більшості риб. Це допомагає точніше знаходити сховану здобич.

Форма голови впливає й на маневреність. Хоча вона створює додатковий опір у воді, її конструкція дозволяє акулам виконувати різкі повороти, що може стати вирішальною перевагою під час атаки.

Цікаво, що молотоподібна форма не є унікальною — подібні структури з’являлися в еволюції різних істот, від хробаків-молотів (Bipalium) до вимерлих видів на кшталт ящірки Diploceraspis. Це яскравий приклад конвергентної еволюції - процесу, коли схожі умови середовища призводять до появи схожих еволюційних пристосувань у прелдставників зовсім різних біологічних груп тварин.

"Тож хоча молотоголові можуть виглядати як внутрішній жарт еволюції, їх тонко налаштовані адаптації не варто ігнорувати", - резюмує IFL-Science.

Інші цікаві матеріали про світ природи

Як писав УНІАН, азійський шершень тероризує європейських бджолярів, що позначається на цінах на мед. Однак зараз, ймовірно, з'явилися рішення для подолання цієї проблеми.

Також ми розповідали, яка тварина насправді є найповільнішою у світі. І це, звісно, не черепаха.

Вас також можуть зацікавити новини: