Одне із ключових відкриттів вказало, що насправді тамтешні пращури людей були досить розумними.
Виявлення складних доісторичних знарядь праці на археологічній пам’ятці в Китаї змушує науковців переглянути усталені уявлення про еволюцію людини.
Як пише The Independent, розкопки археологів у районі водосховища Даньцзянкоу, показали, що предки людини використовували технологічно розвинені кам’яні знаряддя ще 160–72 тис. років тому. Це був період, коли на території Китаю одночасно існували кілька видів великих гомінінів – зокрема Homo longi, Homo juluensis, а можливо, й Homo sapiens.
Отримані дані суперечать поширеній у науці думці, що давні люди Східної Азії тривалий час користувалися простими й консервативними кам’яними технологіями, на відміну від мешканців Африки та Західної Європи.
"Протягом десятиліть вважалося, що гомініни в Африці та Західній Європі демонстрували значний технологічний прогрес, тоді як у Східній Азії переважали примітивні традиції обробки каменю", - зазначила керівниця експедиції Шися Ян.
Одним із ключових відкриттів став кам’яний інструмент із руків’ям – найдавніше на сьогодні підтверджене свідчення використання складних (композитних) знарядь у Східній Азії. Такі інструменти поєднували кам’яну частину з дерев’яною або іншою основою, що вимагало складного планування, технічних навичок і розуміння принципів ефективності знаряддя.
"Їхня наявність свідчить про високий рівень поведінкової гнучкості та винахідливості гомінінів Сіґоу", – пояснив один з авторів дослідження, науковець Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології Цзянь-Пін Юе.
Відкриття також підтверджує зростання різноманіття видів давніх предків людини в Китаї протягом приблизно 90 тис. років. Деякі з цих видів мали великий об’єм мозку, що створювало біологічне підґрунтя для складної поведінки та технологій.
За словами директора Австралійського дослідницького центру еволюції людини при Університеті Ґріффіта Майкла Петраґлії, аналіз матеріалів, знайдених у районі Даньцзянкоу показує, що тамтешні мешканці використовували складні методи виготовлення дрібних відщепів і знарядь, які застосовувалися для широкого спектра завдань.
"Ці технологічні стратегії, ймовірно, відігравали вирішальну роль у пристосуванні гомінінів до мінливих природних умов, які характеризували Східну Азію впродовж цього періоду", - наголосив він.
Дослідження свідчить, що ранні людські популяції в Китаї мали когнітивні та технічні здібності, співставні з їхніми сучасниками в Африці та Європі.
"Нові дані зі Сіґоу та інших пам’яток показують, що давні технології в Китаї включали підготовлені ядра, інноваційні ретушовані знаряддя і навіть великі ріжучі інструменти. Це вказує на значно багатший і складніший технологічний ландшафт, ніж вважалося раніше", - підсумувала Шися Ян.
Нагадаємо, дослідники ідентифікували наскельне мистецтво в Індонезії віком близько 68 тис. років. За словами науковців, це одне з найдавніших відомих проявів людської творчості. Зокрема, наскельні зображення знайшли в печері на тропічному острові Сулавесі, що в центральній частині Індонезії, на північний схід від Яви та Балі. Йдеться за червоно-коричневі відбитки людських рук, у частини з яких пальці навмисно подовжені або загострені. Судячи за все, відбитки створювали шляхом розпилення пігменту на руки, притиснуті до стіни печери. Цікаво, що кінчики деяких пальців свідомо модифікували.