Науковцям довелося досліджувати знахідку, дивлячись угору.
У південній Франції вчені виявили скам’янілі сліди динозаврів, розташовані не на поверхні, а на стелі печери на глибині близько 500 метрів.
Як пише Daily Galaxy, ця знахідка вже називається однією з найбільш незвичайних у палеонтології, адже вона відкриває нові можливості для вивчення руху та анатомії доісторичних тварин.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Journal of Vertebrate Paleontology, сліди були виявлені ще у 2015 році в печері Кастельбук у регіоні Косс-Межан. Дістатися до цього місця було непросто: дослідникам довелося долати вузькі, звивисті та частково затоплені проходи. Самі відбитки розташовані наприкінці складного маршруту протяжністю понад 100 метрів під землею.
Найбільше здивування викликало розташування слідів - на стелі печери. Це означає, що вченим довелося досліджувати їх, дивлячись вгору.
Йдеться не про звичайні відбитки, а про так звані контрвідбитки - тривимірні форми, які утворилися, коли первинні сліди динозаврів заповнилися осадом, а згодом оголилися через геологічні процеси.
У печері задокументовано три окремі доріжки слідів. Подібні знахідки є надзвичайно цінними, адже дозволяють отримати прямі свідчення про рух і поведінку динозаврів, йдеться у статті.
Деякі з відбитків сягають 1,25 метра в довжину. Це вказує на те, що їх залишили величезні травоїдні динозаври зауроподи, зокрема представники групи титанозавроподібних.
Ці істоти могли досягати понад 30 метрів у довжину і важити до 50 тонн. Сліди датуються приблизно 166–168 мільйонами років тому. У цей період, зазначається, територія була прибережною зоною.
Особливу цінність становить ступінь збереження: деякі відбитки містять деталі пальців, подушечок стопи та навіть кігтів. Один зі слідів чітко показує п’ять пальців правої ноги.
Одна з доріжок виявилася настільки незвичайною, що вчені виділили новий іхнотаксон, тобто тип слідів, який отримав назву Occitanopodus.
Ці відбитки мають унікальне поєднання характеристик, яких раніше не спостерігали серед слідів зауроподів юрського та крейдяного періодів. Вчені сподіваються, що їхнє відкриття може допомогти заповнити прогалини в розумінні еволюції цих гігантів.
Дослідники підкреслюють, що глибокі карстові печери можуть бути важливими місцями для збереження скам’янілостей, навіть кращими за відкриті геологічні відслонення.
Хоча такі місця складні для доступу і можуть бути небезпечними, вони здатні зберігати унікальні геологічні та біологічні свідчення.
Виявлені сліди дають змогу не лише оцінити розміри динозаврів, а й детально вивчити їхню ходу, будову стопи та взаємодію з навколишнім середовищем.
Вчені наголосили, що еволюція зауроподів у цей період досі вивчена не повністю, а нові дані підкреслюють складність і різноманіття цих доісторичних тварин.
Раніше УНІАН писав, що загадковий ровесник динозаврів дожив до наших днів. Йдеться про калмарів та каракатиць - одних із найбільш загадкових з точки зору еволюції істот. Вчені встановили, що предки цих головоногих виникли понад 100 мільйонів років тому в глибоководному середовищі. На думку науковців, це допомогло кальмарам пережити масове вимирання наприкінці крейдового періоду, коли зникли динозаври та близько трьох чвертей усіх видів на планеті.