Вчені проаналізували скамʼянілість із північної Патагонії (Аргентина), що належить маленькому динозавру, який жив приблизно 90 мільйонів років тому. Про це пише econews.
Дослідники описують його як "відсутню ланку", що допомагає пояснити, як у цих тварин еволюціонували їхні дивні тіла і як вони опинилися розкиданими по всьому світу.
Аналіз кісток свідчить про те, що тварина була дорослою особиною віком близько чотирьох років та важила менше кілограма, що робить її одним з найменших динозаврів, коли-небудь знайдених у Південній Америці.
"Маленьких динозаврів часто найважче знайти в хорошому стані, оскільки їхні кістки тонкі й легко пошкоджуються. Саме тому скелет у суглобовому з’єднанні, де багато кісток все ще знаходяться майже в тих самих положеннях, що й за життя, є таким цінним", - зазначили у матеріалі.
Такий вид назвали альваресзаврами, які належать до тероподів, широкої групи, що включає багатьох мʼясоїдних динозаврів, а також лінію, з якої зрештою походять птахи.
"Їх називають птахоподібними через їхню легку будову та деякі особливості скелета, але вони не були птахами. Багато пізніших представників мали короткі руки, що закінчувалися одним збільшеним пазуром, майже як вбудований інструмент", - пояснили у виданні.
Як вчені дізналися, що це була доросла особина
Коли скамʼянілість є крихітною, то над нею завжди висить одне основне питання: чи це невеликий вид, чи це молода особина, яка б виросла набагато більшою?
Одним із способів відповісти на це питання є гістологія кісток, тобто вивчення тонких зрізів кісток під мікроскопом для визначення патернів росту.
"Наше дослідження вказує на те, що альваресзаври як група є невеликими для динозаврів, розміри видів яких варіюються від розміру ворони до розміру людини", - сказав головний автор дослідження.
Глобальна загадка, що ховається на очах у всіх
У цьому питанні виникає проблема географії. Якщо більшість найкращих скамʼянілостей знайдено в Азії, то можна припустити, що саме там ця група й виникла, а пізніші міграції пояснюють розрізнені знахідки в інших регіонах. Проте тривалі переправи через океан є занадто великим випробуванням для дрібних наземних тварин.
"Їхній біогеографічний аналіз вказує на поширення предків по всьому суперконтиненту Пангея, а популяції пізніше розділилися, коли континенти розійшлися протягом десятків мільйонів років. Цей процес часто називають вікаріанцією - це науковий термін, що означає "карта під ними змінилася". З часом один і той самий вид тварин може опинитися на різних континентах, ніколи не перетинаючи води", - підкреслили у матеріалі.
Інші наукові дослідження
Як писав УНІАН, раніше у Норвегії знайшли дубові бочки XVII століття, які розкривають таємниці будівництва міста. Вони з'явилися на поверхні під час проєкту з реконструкції системи водопостачання та каналізації.
Також повідомлялось, що у США вчені виявили найдавнішу у світі скамʼянілу шкіру рептилії. Це є доказом того, що ранні рептилії вже задовго до появи динозаврів мали водостійку луску.
