Вчені з'ясували, що Гондвана була суперконтинентом і сприяла появі життя на Землі.
Як відомо, за мільярди років існування Землі поверхня суші неодноразово змінювалася. Близько 300 мільйонів років тому існував суперконтинент Пангея, нагадали у Popular Mechanics. А до неї було ще три таких самих великих материки – Колумбія, Родінія та Гондвана.
Причому остання утворилася одночасно з появою складного життя. Широко поширена думка, що Гондвана почала формуватися близько 750 мільйонів років тому і завершила своє формування приблизно 200 мільйонів років потому – саме напередодні геологічного періоду масштабного видоутворення, відомого як кембрійський вибух.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, стверджує, що ці дві події нерозривно пов’язані й що історія життя на Землі могла б виглядати зовсім інакше, якби Гондвана ніколи не утворилася.
За словами співавтора дослідження Білла Коллінза з Університету Кертіна, статус суперконтиненту Гондвана був поставлений під сумнів у XXI столітті: "Це сталося тому, що для досягнення статусу суперконтиненту вважалося необхідним значення у 75 % від загальної площі континентальної суші, а спочатку цей показник для Гондвани становив 64 %". Отже, хоча континент, що становить 64% від загальної площі суші Землі, звучить досить переконливо, цього, мабуть, недостатньо для того, щоб вважатися суперконтинентом.
Коллінз і його команда зробили несподіване відкриття. Вони працювали над збором даних про зразки граніту, щоб зрозуміти, як геологічні процеси формують мінерали. Аналіз показав, що зразки граніту в Гімалаях мають вік приблизно від 20 до 50 мільйонів років, але походять вони з загального континентального блоку – Гондвани. Включивши до аналізу цей новий фрагмент континентальної маси, дослідники оцінили частку Гондвани у загальній площі суші Землі приблизно у 80 відсотків.
Вчені простежили початкові фрагменти Гондвани на території від Індії та Південно-Східної Азії, через більшу частину Китаю до Казахстану. Раніше вважалося, що більша частина цього регіону є древнім океанічним дном, яке містить вулканічні острівні ланцюги, подібні до тих, що знаходяться сьогодні в Тихому океані.
У дослідженні йдеться про те, що формування більшого суперконтиненту змусило Землю перебудувати свою тектоніку плит і утворило ланцюг вулканічних дуг – попередницю сучасного Тихоокеанського вогняного кільця. Після утворення цей вулканічний ланцюг був активним, і це поступово перетворило планету з холодної, пустельної кам’яної плити на тепле середовище, де змогли зародитися перші насіння життя.
Нагадаємо, що, на думку вчених, усі континенти планети колись знову з’єднаються, утворивши новий суперконтинент. Деякі дослідники навіть моделюють появу такого утворення. Наразі відомо про чотири можливі сценарії.