Це розташовано у слабкому сузір'ї Єдинорога, поблизу щільної серединної площини Чумацького Шляху.
Астрономи звернули увагу на незвичайне зоряне скупчення, яке за формою нагадує різдвяну ялинку і світиться в одному з найактивніших "пологових будинків" Чумацького Шляху.
Як пише Interesting Engineering, об’єкт отримав назву Cosmic Christmas Tree ("Космічна ялинка") і розташований у межах туманності NGC 2264 приблизно за 2 700 світлових років від Землі.
Регіон знаходиться в малопомітному сузір’ї Єдинорога, поблизу щільної центральної площини Чумацького Шляху, де досі у великій кількості зберігаються газ і космічний пил. Саме завдяки цьому тут активно формуються нові зорі.
У статті йдеться, що свою святкову назву скупчення отримало через трикутний візерунок, який утворюють молоді зорі. На телескопічних знімках ця конфігурація дуже схожа на різдвяну ялинку. Втім, за привабливим виглядом ховається надзвичайно динамічне середовище. Усередині газово-пилових хмар зорі продовжують народжуватися, виділяти величезну кількість енергії та змінювати простір навколо себе.
"Для науковців NGC 2264 цінна тим, що в одному регіоні можна спостерігати одразу кілька стадій формування зірок: від колапсу щільних хмар до моменту, коли молоді світила починають "витісняти" матеріал, з якого самі й утворилися", - пояснюють дослідники.
Зазначається, що туманність NGC 2264 містить величезні маси водневого газу, змішаного з густим космічним пилом. Коли новонароджені зорі нагріваються, вони випромінюють потужне ультрафіолетове світло, яке збуджує атоми водню. У результаті великі ділянки туманності світяться червоним.
Астрономи класифікують такі області як емісійні туманності. Темні пилові смуги, що проходять крізь них, блокують світло далеких зірок і створюють різкі контрасти.
Втім, пил не лише поглинає світло. Поблизу гарячих зірок він розсіює блакитні хвилі, формуючи так звані відбивні туманності. Саме поєднання червоного та блакитного сяйва надає Космічній ялинці багатошарового, майже святкового вигляду.
У центрі регіону сяє масивна й нестабільна зоря S Monocerotis, яскравість якої змінюється з часом. Навколишній пил відбиває її світло, створюючи помітне блакитне свічення.
Над нею формується власне "ялинка" – десятки молодих зірок, що окреслюють розмитий трикутник. Усі вони народилися з однієї газової хмари й мають вік лише кілька мільйонів років. Їхнє випромінювання та зоряні вітри нагрівають газ, вирізаючи порожнини в навколишніх хмарах і поступово пригальмовуючи подальше зореутворення поблизу.
На півночі регіону височіє Туманність Конуса – стовп газу і пилу з чітко окресленою вершиною, поверхню якого "обточують" потоки випромінювання сусідніх зірок. Поряд розкинулася Туманність Лисячого хутра, названа так через складну, волокнисту структуру. Її яскраві нитки постійно змінюють форму під дією зоряних вітрів.
У небі Землі вся ця область займає близько 1,5 градуса – це еквівалент трьох повних Місяців, розташованих поруч. У реальних масштабах її ширина сягає майже 80 світлових років.
"Космічна ялинка – не лише ефектний "сезонний" образ. Для астрономів це унікальна панорама того, як зорі народжуються, взаємодіють між собою та поступово змінюють обличчя Всесвіту", - наголошує Interesting Engineering.
Нагадаємо, астрофізик з Колумбійського університету Девід Кіппінг припускає, що більшість розвинених цивілізацій живуть спокійно і стабільно, а тому непомітно. Саме тому ми досі не знайшли ознак розумного життя в космосі. Свою гіпотезу науковець назвав "есхатичною" (пов'язаною з кінцем світу). Він вважає, що перше виявлення позаземної цивілізації може статися, коли вона наближається до краху.