Нові дослідження підтверджують теорію про винахід заліза мідеплавильниками.
Учені провели нове дослідження 3000-річної плавильної майстерні, яке розкриває загадку винаходу заліза і проливає нове світло на перехід від бронзового століття до залізного.
Як пише phys.org, у роботі, опублікованій у журналі Journal of Archaeological Science, було проведено повторний аналіз металургійних залишків з пам'ятника на півдні Грузії: 3000-річної плавильної майстерні під назвою Квемо Болнісі.
Під час початкового аналізу в 1950-х роках у майстерні було виявлено купи гематиту (мінералу, що містить оксид заліза) і шлаку (відходу металургійного виробництва). Виявивши ці оксиди заліза, археологи припустили, що майстерня була місцем ранньої виплавки заліза.
Однак нові дослідження показують, що ці припущення були помилковими. Замість заліза робітники плавили мідь, використовуючи оксид заліза як флюс - речовину, яку додають у піч для збільшення виходу міді.
Ці відкриття підтверджують давно обговорювану теорію про винахід заліза мідеплавильниками. Ці дані свідчать про те, що стародавні мідники експериментували з залізовмісними матеріалами в металургійній печі, що стало вирішальним кроком на шляху до виплавки заліза.
Доктор Натаніель Ерб-Сатулло, запрошений науковий співробітник з археології в Університеті Кренфілда, зазначив: "Залізо - найважливіший промисловий метал у світі, але відсутність письмових джерел, схильність заліза до іржі та відсутність досліджень місць його виробництва ускладнюють пошук його походження".
Саме це, за його словами, робить пам'ятник у Квемо Болнісі таким цікавим.
"Він свідчить про навмисне використання заліза в процесі плавки міді. Це показує, що ці металурги розуміли оксид заліза - геологічну сполуку, яка зрештою буде використана як руда для виплавки заліза, - як окремий матеріал і експериментували з його властивостями в печі. Використання заліза тут говорить про те, що подібні експерименти мідників мали вирішальне значення для розвитку металургії заліза", - підкреслює вчений.
Раніше рхеологи, використовуючи супутникові технології та стародавні тексти, встановили точне місце Едемського саду - на дні Перської затоки.