Вони пояснили причини стрімкого поширення хвороби та розповіли, які методи справді уповільнюють її.
Мільйони людей у світі страждають від міопії (короткозорості) – і, за прогнозами науковців, ситуація лише погіршуватиметься, повідомляє Science Focus.
Як з'ясували фахівці, майже кожна третя людина у світі має міопію – це один з найпоширеніших дефектів зору, і показники продовжують зростати. За прогнозами, до 2050 року короткозорими стануть близько 4,8 мільярда людей – це половина населення планети.
Дослідниця Софі Коверлдейл з Університету Бредфорда вважає таку ситуацію цілком серйозною проблемою.
"Не думаю, що це перебільшення, особливо якщо поглянути на прогнози", – заявила вона, коментуючи термін "глобальна епідемія" щодо міопії.
Йдеться не лише про потребу носити окуляри. За наявними даними, короткозорість щороку коштує світовій економіці сотні мільярдів доларів, а також підвищує ризик серйозних ускладнень – відшарування сітківки, макулярної дегенерації та глаукоми. Особливо це стосується важкої форми хвороби – високої міопії, на яку зараз страждають близько 500 мільйонів людей. За прогнозами, ця цифра подвоїться за 25 років, і саме висока міопія може стати провідною причиною сліпоти у світі.
Як пояснюють науковці, міопія виникає, коли світло фокусується перед сітківкою, а не на ній – через це далекі об'єкти виглядають розмито. Проблема здебільшого не в лінзі ока, а в формі самого очного яблука.
За словами Коверлдейл, більшість новонароджених мають дещо коротше очне яблуко, ніж потрібно, але з віком це зазвичай виправляється природним шляхом. У деяких людей, однак, очне яблуко продовжує рости і стає задовгим.
"Саме це видовження і викликає розмите зображення та підвищує ризик певних захворювань", – зазначила дослідниця.
За результатами дослідження за участю 147 студентів, у кожного п'ятого очне яблуко продовжувало видовжуватися впродовж півтора року спостережень.
Тривалий час міопію вважали переважно генетичною проблемою – науковці справді знайшли сотні генетичних варіацій, пов'язаних із хворобою. Втім, за даними дослідження 2021 року, природний відбір може пояснювати появу лише додаткових 100 тисяч випадків міопії на покоління – це незначна частка від загальної кількості хворих. До того ж поширення міопії відбувається надто швидко, щоб пояснювати це лише генетичними змінами.
Як з'ясували дослідники, ключову роль відіграють два фактори – інтенсивне навчання та брак часу на свіжому повітрі.
Професор Ян Морган з Австралійського національного університету зазначає:
"Ми знаємо, що діти, які інтенсивно навчаються, у результаті стають більш короткозорими".
За його словами, у Китаї, Сінгапурі, Тайвані та Південній Кореї, де діти навчаються дуже інтенсивно, на міопію страждають 80-90% випускників шкіл.
Дослідження в Китаї показало: шестирічні діти, які вже ходять до школи, мають гірший зір, ніж їхні ровесники в дитсадку.
За словами дослідників, менше часу на вулиці – більше ризику розвитку міопії. У дослідженні за участю 4 тисяч дітей із 51 школи Сіднея Морган встановив: короткозорість частіше траплялася у дітей, які рідше виходили на вулицю.
Науковці пояснюють це тим, що денне світло стимулює сітківку виробляти дофамін – речовину, яка уповільнює ріст очного яблука.
Показовий приклад – Тайвань, де у 2010 році запровадили програму, за якою дошкільнят зобов'язали проводити щонайменше дві години на день на вулиці. З часом поширеність міопії там зменшилася вдвічі.
Попри поширену думку, прямого зв'язку між екранним часом і міопією наука поки не підтвердила однозначно. Дослідження 2025 року за участю понад 300 тисяч осіб показало, що ризик міопії зростав на 21% з кожною додатковою годиною за екраном – але лише до чотирьох годин використання, після чого ефект зникав.
Професорка Нікола Логан з Астонського університету зауважує, що ризик пов'язаний не стільки з екранами, скільки з так званою "близькою роботою" – тривалим читанням чи розглядуванням дрібних деталей зблизька.
"Міопія – це хронічне захворювання, яке неможливо повністю вилікувати, але є методи лікування, які здатні уповільнити його прогресування", – пояснила Логан.
Серед ефективних методів – спеціальні контактні лінзи MiSight, які дефокусують периферійний зір і уповільнюють видовження ока;
ортокератологія – жорсткі нічні лінзи, що змінюють форму рогівки; краплі атропіну в малих дозах;
а також терапія слабким червоним світлом (RLRL), яку спрямовують на сітківку двічі на день по три хвилини.
Нагадаємо, раніше вчені вже досліджували давній моляр з нефритовою інкрустацією, знайдений у Гватемалі, і дійшли висновку, що майя ще 2000 років тому мали справжніх стоматологів. Зуб зберігається у музеї Пополь Вух і, за оцінками дослідників, належить до класичного періоду – приблизно 250–900 роки нашої ери.