
Стародавні майя прикрашали зуби нефритом і піритом не лише заради краси – нове дослідження показує, що ці інкрустації могли виконувати ще й лікувальну функцію, пише National Geographic.
Зуби з дорогоцінним камінням археологи знаходять на пам'ятках майя вже не одне десятиліття, і довгий час вважалося, що це данина моді чи ритуалу.
"Ця порожнина від карієсу була оброблена просто ідеальна", – каже доктор Елма Вега-Лізама, стоматолог-антрополог та співавторка дослідження.
За її словами, процедура виконана "дуже добре" – "обережно і чисто".
Зуб зберігається у музеї Пополь Вух при Університеті Франсиско Маррокіна в Гватемалі – там знаходиться одна з найбільших колекцій майянських зубів у світі. Його точне походження невідоме, але дослідники вважають, що він походить із руїн Каміналджую – стародавнього міста, яке нині майже повністю поховане під сучасною гватемальською столицею. За оцінками авторів, зуб належить до класичного періоду – приблизно 250–900 роки нашої ери.

Більшість подібних інкрустацій знаходили на передніх зубах, що й наштовхувало вчених на думку про ритуал чи статус. Доктор Марко Рамірес-Саломон, ортодонт з того ж університету, зазначає, що інкрустації трапляються в майя як багатих, так і бідних, "але вони, безумовно, частіше зустрічаються серед представників вищих соціальних верств". Деякі заможні майя мали до восьми камінців у роті різних форм і кольорів – "вони були більш грандіозними", каже він.
А от знайдений моляр – виняток: це єдиний відомий випадок інкрустації на задньому, майже непомітному зубі. Саме тому дослідники запідозрили, що річ тут не лише в естетиці.
Ключову підказку дав склад "цементу", яким кріпили каміння. Дослідники раніше виявили в ньому сліди фосфатів, кальцію, рослинних олій та навіть бітуму.
"Деякі з цих герметиків кращі за матеріали, що використовуються в сучасних зубних пломбах", – стверджує лікар Саломон.
Він додає, що сучасні пломби можуть випадати ще за життя пацієнта, тоді як давні інкрустації трималися століттями. За його словами, "ці герметики, ймовірно, також мали антисептичні властивості" – команда зафіксувала менше повторного карієсу навколо зубів з інкрустаціями.
За допомогою тривимірної томографії вчені встановили, що камінь вставили ще за життя людини – про це свідчать сліди кальцифікації пульпи, що утворилися вже після процедури. Виходячи зі стану зуба, дослідники припускають, що пацієнтом був старший підліток, який прожив після операції ще 5–10 років.
Електронна мікроскопія показала й дивовижну точність роботи давнього майстра: на молярі помітні округлі сліди від примітивного свердла.
Цивілізація майя
Нагадаємо, раніше в Мексиці археологи вже знаходили залишки майя – у глибині біосферного заповідника Калакмуль команда мексиканських і словенських вчених виявила раніше невідоме місто, яке понад 1000 років ховалося під густими джунглями. Поселення площею близько 15 гектарів отримало назву Мінанбе – його знайшли завдяки поєднанню аерозйомки з польовими дослідженнями, а команді довелося прорубувати п'ятикілометрову стежку крізь ліс, щоб дістатися до об'єкта.