Науковцям вдалося краще дослідити структуру супутника Землі.
Дослідники NASA отримали нові підказки про те, чому дві сторони Місяця - одна, яка постійно звернена до Землі, й інша, що завжди відвернута, мають різний вигляд. Про це пише Reuters.
Інформація, яку отримала місія GRAIL (Gravity Recovery and Interior Laboratory) космічного агентства США, свідчить про те, що глибокі надра Місяця мають асиметричну структуру, яка, ймовірно, була спричинена сильним вулканізмом на його околицях мільярди років тому, завдяки чому сформувалися особливості його поверхні.
Вчені з'ясували, що ближній бік Місяця прогинається трохи більше, ніж дальній, під час його еліптичної орбіти навколо Землі. За словами дослідників, це говорить про відмінності в обох сторонах місячних надр, зокрема, в геологічному шарі, який називають мантією.
"Наше дослідження показує, що надра Місяця неоднорідні: сторона, звернена до Землі - ближня - тепліша і більш геологічно активна в глибині, ніж дальня", - зауважив керівник групи динаміки Сонячної системи в Лабораторії реактивного руху NASA в Каліфорнії і провідний автор дослідження, яке опубліковано в журналі Nature, Райан Парк.
Зазначається, що ближній бік Місяця вкритий великими рівнинами, які утворилися з розплавленої гірської породи, що охолола та затверділа мільярди років тому. Водночас далекий бік супутника має більш пересічену місцевість з невеликою кількістю рівнин.
За припущеннями деяких вчених, сильний вулканізм на ближньому боці спричинив відмінності на поверхні, які можна побачити сьогодні.
Також дослідники підрахували, що ближня частина мантії в середньому на 100-200 градусів за Цельсієм гарячіша за дальню, тому ця різниця у температурі, ймовірно, підтримується радіоактивним розпадом елементів торію й титану на ближній стороні.
"Ближній і дальній боки Місяця мають дуже різний вигляд, про що свідчать відмінності в топографії, товщині кори і кількості елементів, що виробляють тепло всередині", - пояснив Парк.
Відомо, що діаметр Місяця становить близько 3475 км - трохи більше чверті діаметра Землі. Місячні мантія - це шар, який розташований під корою і над ядром, що має глибину близько 35-1 400 км під поверхнею.
Зазначається, що мантія становить близько 80% маси та об'єму Місяця, а також складається переважно з мінералів олівіну та піроксену, що схоже із земною мантією.
"Той факт, що виявлена асиметрія в мантії збігається з геологічною структурою поверхні - наприклад, відмінності в кількості кобилячих базальтів (вулканічної породи) віком приблизно 3-4 мільярди років між ближнім і дальнім боком - свідчить про те, що процеси, які зумовили давній місячний вулканізм, активні і сьогодні", - підкреслив планетолог з Каліфорнійського технологічного інституту, співавтор дослідження Алекс Берн.
У Reuters додали, що дослідники витратили роки на аналіз даних космічного апарату GRAIL Ebb and Flow, який перебував на орбіті Місяця з грудня 2011 року по грудень 2012 року.
"Наше дослідження надає найбільш детальну і точну гравітаційну карту Місяця на сьогодні. Ця вдосконалена гравітаційна карта є критично важливою основою для розробки місячних систем позиціонування, навігації та синхронізації (PNT), які необхідні для успіху майбутніх місій з дослідження Місяця. Покращуючи наше розуміння гравітаційного поля Місяця, вона сприяє створенню точної місячної системи відліку і часу, що уможливлює безпечнішу і надійнішу навігацію для космічних апаратів і наземних операцій", - зауважив Парк.
Тому таке дослідження, за словами вчених, дає більше інформації про вічний супутник Землі.
"Місяць відіграє життєво важливу роль у стабілізації обертання Землі і створенні океанських припливів, які впливають на природні системи і добові ритми. Наші знання про Місяць розширилися завдяки пілотованим і роботизованим місіям, які розкрили деталі про його поверхню і надра, проте залишається багато питань про його глибинну структуру та історію. Як наш найближчий сусід, Місяць продовжує залишатися важливим об'єктом наукових відкриттів", - додав Парк.
Раніше астробіолог Баррі Ді Грегоріо заявив, що NASA виявило ознаки життя на Марсі, але приховує це. Він пояснив, що NASA зберігає мовчання, аби підігріти інтерес до своїх надій відправити людей на Червону планету у 2030-х роках.
"Я думаю, що вони не хочуть нічого говорити про це через те, що вони відправляють туди людей... Якщо вони кажуть, що ми виявили життя на Марсі, воно може відрізнятися від земного і може бути токсичним або небезпечним для людей-астронавтів. Ось що я думаю", - зазначив астробіолог.
Також повідомлялось, що учені визначили найближчу планету до Землі. Йдеться про Меркурій, який перебуває ближче до Землі, ніж Венера або Марс.
За словами дослідників, відстань найближчого зближення Землі з Меркурієм становить 77 мільйонів кілометрів. Водночас деякі космічні апарати, включно із зондом NASA Parker Solar Probe, можуть дістатися до планети приблизно за п'ять годин за максимальної швидкості.