Хоча культурні особливості можуть мати значний вплив, загалом людські суспільства демонструють майже однакові тенденції.
Хоча у сучасному світі подружня зрада є доволі буденним явищем, а змінювати кількох партнерів за життя взагалі стало абсолютною нормою, насправді люди є значно більш схильними до моногамії, ніж може здаватися. Про це йдеться у новому дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the Royal Society.
Автор дослідження антрополог Кембриджського університету Марк Дайбл в розмові з Independent розповів, що люди практикують моногамію набагато більше, ніж інші примати.
"Існує Прем’єр-ліга моногамії, в якій люди сидять комфортно, тоді як переважна більшість інших ссавців дотримуються набагато більш безладного підходу до спарювання", – сказав він, порівнюючи свою систему рейтингу моногамних видів з турнірною таблицею футбольних команд.
Він зокрема зауважив, що для людей характерно мати повнорідних братів і сестер (тобто тих, що мають тих самих батька й матір), тоді як для більшості інших видів це є більше рідкістю, ніж правилом.
У своєму дослідженні науковець доводить це генетичними даними, отриманими з поховань бронзової доби в Європі та неолітичних пам'яток в Анатолії. Загалом його дослідження охоплює більше сотні різних людських суспільств.
Дослідження виявило, що 66% братів і сестер у людей є повнорідними. На цій підставі Марк Дайбл поставив людей на 7 місце у рейтингу моногамних видів планети.
Для порівняння бобри випереджають людей у моногамії, маючи 73% повнорідних братів/сестер. Натомість примати вештаються внизу списку моногамних видів: гірські горили мають 6% повнорідних братів і сестер, шимпанзе – 4%, а різні види макак – від 2 до 1%.
Антрополог наголосив, що його дослідження "вимірює репродуктивну моногамію, а не сексуальну поведінку" загалом.
Як писав УНІАН, науковці знайшли на території Англії 400-тисячолітні свідчення контрольованого використання вогню неандертальцями — вогнище, крем’яні знаряддя та рідкісні фрагменти піриту, які, ймовірно, застосовували для висікання іскор.
Це відкриття дослідники називають найдавнішим переконливим доказом уміння розводити вогонь, хоча частина фахівців вважає його непрямим і закликає до обережності.