Походження атлантичного комплексу Кінгс-Троу складніше пояснити, ніж походження каньйонів на поверхні планети.
Група вчених дослідила так званий "Великий каньйон Атлантики" - величезний підводний каньйон, що простягається на 500 км.
Як пише Iflscience, в Північній Атлантиці знаходиться область каньйоноподібних западин, відома як комплекс Кінгс-Троу. Східна кінцівка комплексу є однією з найглибших областей всього Атлантичного океану.
Найпомітніший басейн - це однойменна Кінгс-Троу, довжина якої становить близько 350 км, а ширина - до 80 км. Саме її дослідники вперше ретельно картографували. Вчені з'ясували, що лінійні хребти або витягнуті структури, схожі на підводні гори, обрамляють ці місця з обох боків, включаючи підводну гору Антиалтаїр, в результаті чого загальний перепад висот становить понад 4000 м протягом всього лише 15 км в поперечному напрямку.
Справа в тому, що каньйони на поверхні Землі пояснити простіше. Наприклад, великий каньйон в США був вирізаний річкою Колорадо, яка прорізала плато Колорадо. Підводні каньйони не утворюються таким же чином і залишаються маловивченими.
Вчені сперечаються про походження підводного комплексу Кінгс-Троу близько 50 років, але за цей час його вивчили лише спорадично, відбираючи зразки гірських порід тільки з декількох місць.
Але в недавньому дослідженні група вчених склала карту цього місця за допомогою гідролокатора і зібрала зразки шляхом днопоглиблювальних робіт. Вони також об'єднали карту іншої експедиції зі своєю, щоб створити першу "детальну і всеосяжну картину морфології" Кінгс-Трог, а також виміряли вік зразків, зібраних з дна океану.
"Дослідники давно підозрювали, що тектонічні процеси, тобто рухи земної кори, зіграли центральну роль у формуванні Кінгс-Трог. Наші результати вперше пояснюють, чому ця чудова структура утворилася саме в цьому місці", - сказав провідний автор дослідження і німецький морський геолог Антьє Дюркефельден.
За словами дослідників, від 37 до 24 млн років тому через цей район Північної Атлантики проходив кордон тектонічних плит, і вздовж цього кордону земна кора розтягнулася і розкололася.
Однак це не вся історія, і команда вчених вважає, що більш товста кора в цьому районі також могла зіграти роль у формуванні комплексу. Це могло бути викликано колосальним підйомом розплавленої породи з глибин Землі.
Вчені, на основі сейсмічних і гравіметричних даних, припустили, що ця височина складається з більш товстої океанічної кори, яка могла утворитися на Серединно-Атлантичному хребті (САХР) через підвищення температури верхньої мантії, викликане підйомом розплавленої породи. Вчені додали, що на САХР все ще спостерігається аномалія плавлення.
"Ця потовщена, нагріта кора могла зробити регіон механічно слабкішим, так що межа плит змістилася саме тут. Коли межа тектонічних плит пізніше змістилася в бік сучасних Азорських островів, формування Королівської западини також припинилося", - припустив інший співавтор дослідження, морський геолог з Німеччини Йорг Гельдмахер.
"Хоча отримані дані цікаві і необхідні для розуміння геології комплексу в минулому, вони також можуть розповісти про те, як можуть розвиватися інші області в майбутньому", - підсумувало видання.
Нещодавно найважливіша знахідка археологів переписала час появи людини в Америці. Відкриття археологів перевернуло з ніг на голову уявлення про те, коли і звідки в Північній Америці взялися люди, і спростувало головну теорію, яка відповідала на ці питання.
Крім того, повідомлялося, що незалежний дослідник виявив "переломні свідчення існування загубленої цивілізації", яка приховувала складний код за допомогою геометрії та символіки по всьому світу.