Вчені стурбовані негативними тенденціями, які вони вперше побачили в Панамській затоці.
Протягом 40 років тихоокеанське узбережжя Панами покладалося на сезонний приплив холодної, багатої поживними речовинами води, проте на початку 2025 року він майже зник.
Вчені повідомили, що апвелінг в Панамській затоці вперше за всю історію спостережень припинився. Вони вважають, що це попередження про те, як швидко зміна клімату може дестабілізувати тропічні моря, пише Ecoticias.
Відзначається, що з грудня по квітень сильні північні пасати проносяться над Панамською затокою, відтісняючи теплі поверхневі води, щоб холодні води з глибини могли підніматися і живити фітопланктон і риб. Ця ж вода пом'якшує регіональне морське тепло, забезпечуючи кораловим рифам захист від знебарвлення в посушливий сезон.
Сезон 2025 року виглядав зовсім інакше. Супутникові знімки показали вкрай низький рівень хлорофілу, ознаку виснаження поверхневого шару океану. Польові вимірювання показали, що водна товща залишалася сильно стратифікованою, з невеликими ознаками вертикального перемішування, яке зазвичай характерне для цієї системи.
Дослідження показало, що типовий апвелінг в регіоні починається в кінці січня, триває близько двох місяців і може знизити температуру води майже до 19 градусів Цельсія, в той час як в 2025 році похолодання почалося на кілька тижнів пізніше, тривало короткий період і охолодило воду всього до 23 градусів.
Біолог Аарон О'Ді зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень вважає, що "тропічне панамське море втратило своє життєво важливе дихання".
Те, що позбавило океан цього дихання, це не брак холодної води на глибині, а поломка атмосферного двигуна, який зазвичай піднімає його. Дослідницька група з'ясувала, що в 2025 році панамський потік вітру формувався набагато рідше, тому сумарний вплив північних вітрів ніколи не досягав порогу, необхідного для запуску потужного апвелінгу. Коли ці вітри дули, вони були приблизно такими ж сильними, як і в минулі роки, проте їх частота різко знизилася, а періоди затишшя подовжилися, в результаті чого поверхневі води залишалися теплими і розшарованими.
"Вперше ми спостерігали, як зміни в атмосферній і океанічній циркуляційній системі перевищують порогове значення і призводять до зниження біологічної продуктивності", - пояснив Ральф Шибель з Інституту хімії ім. Макса Планка.
Екологічні наслідки в затоці були швидкими. Через нестачу поживних речовин, що досягають поверхні, популяції фітопланктону скоротилися, а основа харчового ланцюга ослабла. Також спостерігається скорочення чисельності скумбрії і сардин, а також кальмарів та інших молюсків.
Коралові рифи, які зазвичай отримують користь від більш холодної води, що піднімається вгору, зазнали сильнішого теплового стресу, що збільшило ризик і тяжкість знебарвлення.
Вчені попередили, що повторювані збої апвелінгу можуть призвести до довгострокового зниження продуктивності рибальства і посилити тепловий стрес на і без того вразливі коралові спільноти.
Раніше в морських печерах біля Кіпру вчені виявили нову небезпеку і забили на сполох. Зокрема, дослідники виявили щось тривожне в прихованих глибинах печер Середземного моря, проливаючи світло на масштаби екологічної кризи.